Сапогів (Чортківський район)
село у Борщівській міській громаді, Чортківського району Тернопільської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село у Борщівській міській громаді, Чортківського району Тернопільської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сапогі́в — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване в центральній частині району. Було центром однойменної сільради.
село Сапогів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Тер. громада | Борщівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060050180010806 |
Основні дані | |
Населення | 876 |
Територія | 3.493 км² |
Густота населення | 250.79 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48769 |
Телефонний код | +380 3541 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°43′48″ пн. ш. 26°5′9″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
234 м |
Відстань до районного центру |
12 км |
Найближча залізнична станція | Вовківці-Турильче |
Відстань до залізничної станції |
8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2 |
Карта | |
Мапа | |
|
Населення — 826 осіб (2007).
У Сапогові збереглися унікальні зразки давньої народної вишивки. У Сапогові — вхід до гіпсової печери Ювілейна.
Також є Сапогівський ботанічний заказник, зростають Сапогівські буки.
Село розташоване на відстані 372 км від Києва, 98 км — від обласного центру міста Тернополя та 8 км від міста Борщів.
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки скіфського часів
Перша писемна згадка — 1428 року. Є щонайменше дві версії походження назви села. Згідно з першою, за легендою тут проживали шевці, які шили взуття для потреб галицьких князів. Інша версія — назва села походить від слов'янського прізвища Сапог (Чобіт)[1]. Враховуючи ту обставину, що дана назва є класичним присвійним прикметником, найімовірніше вона походить від поширеного шляхетського прізвища СапѢга (Сапіга) з чергуванням звуків «і» та «о» за правилами української мови.
1704 року в Сапогові діяв загін опришків під проводом Пискливого.
Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші українські товариства, кооператива.
До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[2].
З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[3].
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[4]:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,89 | |
молдовська | 0,11 |
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1990), насипано символічну могилу УСС (1991), могилу на місці перепоховання вояків УПА (1993).
Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, завод мінеральної води, торговельний заклад.
У жовтні 2016 року до села підведено газогін.[5]
У селі побутувала народна казка «Як горобчики гостювали». Під час фольклористичної експедиції у 1883 році її записав Іван Ляторовський. Поміщена у антології «Казки Західного Поділля» (1994, укладач — Петро Медведик).
1883 року Дмитро Шимчук записав ряд народних анекдотів у селі, зокрема "Парубок", "Шах", "Не віддана", "За що?", "Перекупка", "Яку сам власть мав, таку друrому дав", "Як чоловік умер через жону", "Жид сьвідком", "Брехун і підбрехун" поміщених відтак у "Етнографічному збірнику"[6].
Душпастирював фольклорист о. Іван Ляторовський.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.