Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Російські поети-футуристи — поети російського авангарду, що писали російською мовою, чия творчість повністю або на певному етапі була пов'язана з футуризмом. Поети цього напряму проголошували повалення форм і умовностей мистецтва заради його сполучення з прогресом XX століття[1]. Основною поетичною концепцією футуризму було передання відчуттів на кшталт «потоку свідомості», акценти звукової та графічної складових на противагу сенсу — активно використовували ономатопею та алітерації; поети часто зверталися до малюнків, колажів, комбінацій із друкарських і мальованих шрифтів, математичних знаків[2].
Вирішальним фактором у віднесенні того чи іншого автора до футуристів була поетика його (її) творів, проте в деяких випадках необхідно брати до уваги й фактори творчої біографії: участь у футуристичних видавничих проєктах та акціях, підписи під футуристичними маніфестами; так, у віршах Бенедикта Лівшиця, одного з найважливіших учасників футуристичних альманахів 1910-х, елементи футуристичної поетики проявляються далеко не завжди, у той час, як в Андрія Бєлого чи Сергія Городецького, що ніколи не примикали до футуризму, такі елементи поетики цілком можна вгледіти[3]. Деякі з поетів писали у русі футуризму вельми короткий час, пізніше змінивши його на інші поетичні напрямки, або прославившись у прозі та критиці (наприклад, Шкловський і Якобсон).
До списку не включаються послідовники футуризму, які розвивали його відкриття в пізній час, починаючи з кінця 1920-х (конструктивісти, ОБЕРІУ) і аж до теперішнього часу. Список складено на основі антології «Поезія російського футуризму» (2001, укладачі В. Альфонсов і С. Красицький)[3].
«Бескровное убийство» — літературно-мистецька група, що склалася 1914 року навколо Михайла Ле Дантю та Ольги Лєшкової та видавала в 1915—1916 роках рукописний гектографічний журнал «Бескровное убийство». Діяльність групи, що мала анархічно-карнавальний характер, передбачила абсурдистську лінію майбутніх оберіутів[4].
«41°» — об'єднання, засноване в Тбілісі на початку 1918 року (хоча офіційно про нього було оголошено тільки два роки по тому) поетами Олексієм Кручоних, Іллею Зданевичем, братом останнього, художником Кирилом Зданевичем і театральним діячем Ігорем Терентьєвим[5].
Кубофутуризм («Гилея») — течія в російському мистецтві 1910-х років, що охопила головним чином літературу і живопис. Термін пов'язаний з тим, що поети-футуристи виступали в тісному контакті з художниками-кубістами[6]. Кубофутуристи-художники активно співпрацювали з поетами-футуристами з групи «Гилея»[7].
«Мезонин поэзии» — група, створена 1913 року московськими егофутуристами під керівництвом Вадима Шершеневича. Об'єднання з'явилося як літературна противага «Гилея» з метою перевершити її успіх. «Мезонин» зазнавав сильного впливу італійського футуризму, шанувальником якого був Шершеневич[8].
«Творчество» — далекосхідна група, що склалася завдяки впливу поетів Асєєва і Третьякова; група була об'єднана навколо однойменного журналу, що став їхнім «центральним органом»[9].
«Центрифуга» і «Лирень» — «Центрифуга» склалася в січні 1914 року з лівого крила поетів, які раніше асоціювалися з видавництвом «Лирика». Основною інновацією об'єднання був акцент у творах на інтонаційно-ритмічні та синтаксичні структури більшою мірою, ніж на самі слова[10]. Егофутуризм («Академія Егопоезії», «Інтуїтивна школа», «Інтуїтивна Асоціація Его-футуризм (група „Петербурзького Глашатая“)» — напрямок, що склався навколо Ігоря Сєверяніна[11]. Крім загального футуристичного письма для егофутуризму характерне культивування рафінованості відчуттів, використання нових іншомовних слів, показне себелюбство.
| Зображення. | Повне ім'я | Опис | Угрупування | Примітки |
| Аксьонов Іван Олександрович (1884—1935) | поет, перекладач, літературний критик і літературознавець | Центрифуга і Лирень | 
|
| Алимов Сергій Якович (1892—1948) | поет, перекладач, редактор | Творчество | |
| Асєєв Микола Миколайович (1889—1963) | поет, перекладач, сценарист, володар Сталінської премії в 1941 році. | Центрифуга і Лирень | |
| Баян Вадим (1880—1966) | поет, драматург, художник | ||
| Бобров Сергій Павлович (1889—1971) | поет, критик, перекладач, математик | Центрифуга і Лирень | |
| Божидар (1894—1914) | поет | Центрифуга і Лирень |
|
|
| Большаков Костянтин Аристархович (1892—1938) | поет | Мезонин поэзии |
|
| Бурлюк Давид Давидович (1882—1967 ) | поет, художник, ілюстратор, публіцист | Кубофутуризм |
|
| Бурлюк Микола Давидович (1890—1920) | поет, теоретик мистецтва | Кубофутуризм |
|
| Вечорка Тетяна (Толстая) (1892—1965) | поетеса, перекладач | ||
| Гнєдов Василь Іванович (1890—1978) | поет | Егофутуризм | |
| Гольцшмідт Володимир Робертович (1891—1957) | поет | ||
|
| Грааль-Арельський (1888—1937) | поет | Егофутуризм | |
| Гуро Олена Генріховна (1877—1913) | поетеса, художниця | Кубофутуризм |
|
|
| Зак Лев Васильович (Хрисанф, М. Россіянський) (1892]—1980) | поет, художник, графік, сценарист, скульптор | Мезонин поэзии | |
| Зданевич Ілля Михайлович (Ільязд) (1894—1975) | поет, драматург, історик, лектор, теоретик | Бескровное убийство, 41° | |
|
| Золотухін Георгій Іванович (1886—1942) | поет, меценат | ||
.jpg)
| Іванов Георгій Володимирович (1894—1958) | поет, прозаїк, перекладач | Егофутуризм |
|
| Рюрік Івнєв (1891—1981) | поет, прозаїк, перекладач | Мезонин поэзии |
|
| Ігнатьєв Іван Васильович (1892—1914) | поет, критик, теоретик, видавець | Егофутуризм | |
.jpg)
| Каменський Василь Васильович (1884—1961) | поет, драматург, льотчик, ілюстратор, художник | Кубофутуризм | |
|
| Катанян Василь Абгарович (1902—1980) | поет, літературознавець | ||
|
| Кірсанов Семен Ісакович (1906—1972) | поет, журналіст, перекладач | ||
|
| Кокорін Павло Михайлович (1884—1938) | поет | Егофутуризм | |
| Кручоних Олексій Єлисейович (1886—1968) | поет, художник, прозаїк, критик, журналіст | Кубофутуризм, 41° |
|
| Крючков Дмитро Олександрович (1887—1938) | поет, критик | Егофутуризм | |
| Кушнер Борис Онисимович (1888—1937) | поет | Центрифуга і Лирень | |
| Лавреньов Борис Андрійович (1891—1959) | поет, володар Сталінської премії в 1946 і 1950-х роках | Мезонин поэзии | |
| Лівшиць Бенедикт Костянтинович (1886—1939) | поет, перекладач | Кубофутуризм |
|
| Марр Юрій Миколайович (1893—1935) | поет, перекладач | ||
| Март Венедикт (1896—1937) | поет, перекладач | Творчество | |
| Мартинов Леонід Миколайович (1905—1980) | поет, журналіс, перекладач поезії, володар Державної премії СРСР у 1974 році | «Червонная тройка» | ||
| Маяковський Володимир Володимирович (1893—1930) | поет, публіцист, драматург, громадський діяч, художник, | Кубофутуризм |
|
_-_P._Neznamov.jpg)
| Незнамов Петро Васильович (1889—1941) | поет, літературний критик | Творчество | |
| Нізен Катерина Генріхівна (1874—1972) | поетеса | ||
| Олімпов Костянтин Костянтинович (1889—1940) | поет | Егофутуризм | |
.jpg)
| Оредеж Іван (Лукаш) (1892—1940) | поет, прозаїк, журналіст | Егофутуризм | |
| Пастернак Борис Леонідович (1890—1960) | поет, прозаїк, перекладач | Центрифуга і Лирень |
|
| Пєтніков Григорій Миколайович (1894—1971) | поет, перекладач | Центрифуга і Лирень | |
|
| Петровський Дмитро Васильович (1892—1955) | поет, художник | ||
|
| Платов Федір Федорович (1895—1967) | поет, художник | Центрифуга і Лирень | |
|
| Прусак Володимир Володимирович (1895—1918) | поет, видавець | ||
| Розанова Ольга Володимирівна (1886—1918) | поетеса, ілюстраторка, художниця, колажистка | Кубофутуризм |
|
|
| Рубін Неол (1891—1978) | поетеса | ||
| Ігор Сєверянін (1887—1941) | поет | Егофутуризм |
|
_-_V._Sillov.jpg)
| Сіллов Володимир Олександрович (1901—1930) | поет, критик, редактор, педагог | Творчество | |
| Спаський Сергій Дмитрович (1898—1956) | поет, критик, редактор, прозаїк, драматург | ||
|
| Станевич Віра Оскарівна (1890—1967) | поет, перекладач | ||
| Терентьєв Ігор Герасимович (1892—1937) | поет, художник, театральний режисер | 41° | |
| Третьяков Сергій Михайлович (1892—1939) | поет, публіцист, драматург, сценарист, редактор | Мезонин поэзии |
|
| Туфанов Олександр Васильович (1892—1937) | поет, перекладач, теоретик літератури | ||
| Філонов Павло Миколайович (1888—1941) | поет, ілюстратор, сценограф, графік, художник, | ||
| Фіолетов Анатолій (1897—1918) | поет | ||
| Хабіас Ніна Петрівна (1892—1943) | поетеса | ||
| Велемир Хлєбников (1885—1922) | поет | Кубофутуризм |
|
|
| Чернявський Микола Андрійович (1892—1942) | поет, перекладач | 41° | |
|
| Чичерін Олексій Миколайович (1894—1960) | поет | ||
_-_N._Chuzhak.jpg)
| Чужак Микола Федорович (Насимович) (1876—1937) | поет, журналіст, публіцист, редактор, літературний критик | Творчество | |
| Чурілін Тихон Васильевич (1885—1946) | поет, прозаїк, перекладач | ||
| Шенгелі Георгій Аркадійович (1894—1956) | поет, літературний критик, перекладач, віршознавець | ||
| Шершеневич Вадим Габрієлевич (1893—1942) | поет | Егофутуризм, Мезонин поэзии | |
| Широков Павло Дмитрович (1893—1963) | поет | Егофутуризм | |
| Шкловський Віктор Борисович (1893—1984) | кінокритик, сценарист, поет, історик літератури, кінознавець, мовознавець, літературознавець, критик | Кубофутуризм | |
| Якобсон Роман Осипович (1896—1982) | поет, мовознавець, літературознавець, педагог, історик, критик, | Кубофутуризм | |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
