Російська полярна експедиція
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Російська полярна експедиція 1900–1902 років була споряджена Імператорською Академією наук і мала основною ціллю дослідження частини Північного Льодовитого океану на північ від Новосибірських островів та пошук легендарної Землі Санникова. Стала першим академічним ділом Російської імперії у водах Льодовитого океану, здійсненим на власному судні[1]. Керував експедицією російський геолог і полярний дослідник барон Едуард Васильович Толль.
Російська полярна експедиція | |
---|---|
Країна | Російська імперія |
Дата початку | 8 (21) червня 1900 |
Дата закінчення | грудень 1902 року |
Керівник | барон Е. В. Толль † лейтенант флоту Ф. А. Матісен |
Склад | |
20 осіб, зокрема:
| |
Маршрут | |
Плавання «Зорі» в навігацію 1900–1902 років, маршрути Толля та рятувальної експедиції Колчака 1903 року | |
Досягнення | |
| |
Втрати | |
|
Одним із співробітників і найближчих помічників Толля був молодий вчений-дослідник, лейтенант Російського імператорського флоту Олександр Васильович Колчак, який прийняв у роки Громадянської війни титул верховного правителя Росії та звання верховного головнокомандувача Російської армії[ru]. Осмисленню й правдивій оцінці його особистості перешкоджала ортодоксальна комуністична пропаганда, тому з політичних причин за радянської влади історія експедиції докорінно спотворювалася[1][2].
Захід перебував під Найвищим покровительством президента Російської академії наук князя Костянтина Костянтиновича Романова.
Експедиція була важлива також і з погляду геополітичних зазіхань Москви в Арктиці, яка требувала економічні зони морів вздовж її берегів та яка розвивала судноплавство Північним морським шляхом починаючи з Карських експедицій. Усі попередні іноземні полярні експедиції розглядалися їхніми призвідниками також як важлива національна справа[К 1][1].