![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fc/Kotelnyy_Bunge_Faddeyevsky_MODIS.jpg/640px-Kotelnyy_Bunge_Faddeyevsky_MODIS.jpg&w=640&q=50)
Котельний острів
острів Росії / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Коте́льний о́стрів (рос. Котельный остров, якут. Олгуйдаах арыы) — великий острів у морі Лаптєвих, є частиною островів Анжу в складі Новосибірських островів. Територіально відноситься до Республіки Саха, Росія.
Котельний острів | |
---|---|
рос. Котельный остров | |
![]() Вигляд острова із космосу | |
Географія | |
75°26′20″ пн. ш. 138°49′36″ сх. д. | |
Континент | Азія |
Місцерозташування | море Лаптєвих, Острови Анжу |
Акваторія | Північний Льодовитий океан, Море Лаптєвих, Східно-Сибірське море |
Група островів | Острови Анжу |
Площа | 11665 км² |
Найвища точка | гора Малакатин-Тас — 361 м |
Країна | |
![]() | |
Регіон | Республіка Саха |
Адм. одиниця | Булунський улус |
Населення | відсутнє |
Відкрито | 1773 |
![]() | |
![]() |
Площа острова становить 11665 км². Через неотектонічні процеси відбулося підняття морського дна в районі сучасної Землі Бунге, і в результаті, разом з Фаддеєвським островом, утворився один великий масив суходолу площею 23165 км². Вони сполучені між собою, і відокремлюються тільки долинами річок, які раніше були протоками. Навесні, коли льоди в океані тануть і рівень води піднімається, ці острови стають окремими частинами.
Острів має широку овальну форму. Крайні точки: північна — мис Анисій, південна — мис Ведмежий, західна — мис Рожевий (Вальтера).
Вкритий густою річковою мережею, найбільші річки — Баликтах, Решетнікова та Дорогоцінна. На заході та сході поширені болота. Озер небагато і зосереджені вони в основному на межі острова із Землею Бунге.
Острів складений вапняками та сланцями. Лежить в зоні арктичних пустель. Поширена рідка трав'янисто-чагарникова рослинність на кам'янистих розсипах та полігональних ґрунтах. Велика територія вкрита льодовиками. Серед тварин поширений песець. На острові часто знаходять залишки вимерлих тварин (мамонта та ін.).
Відкритий російським промисловцем Іваном Ляховим в 1773 році. З 1933 року тут діє полярна станція «Протока Санникова».