Loading AI tools
Президент Венесуели З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ро́муло Бетанку́р (ісп. Rómulo Ernesto Betancourt Bello; 22 лютого 1908 — 28 вересня 1981) — президент Венесуели у 1945–1948 та 1959–1964 роках.
| Ромуло Бетанкур Rómulo Betancourt | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 19 жовтня 1945 — 17 лютого 1948 року | |||
| Попередник: | Ісайас Медіна Ангаріта | ||
| Наступник: | Ромуло Гальєгос | ||
| |||
| 13 лютого 1959 — 13 березня 1964 року | |||
| Попередник: | Едгар Санабріа | ||
| Наступник: | Рауль Леоні | ||
| Народження: |
22 лютого 1908[1][2][…] Гуатіре, Municipio Zamorad, Міранда, Венесуела[3] | ||
| Смерть: |
28 вересня 1981[1][2][…] (73 роки) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США | ||
| Причина смерті: | геморагічний інсульт | ||
| Поховання: | East Cemeteryd | ||
| Країна: | Венесуела | ||
| Релігія: |
Католицизм (1908-1930) Агностицизм (1930-1981)[4] | ||
| Освіта: | Центральний університет Венесуели | ||
| Партія: | Демократична дія | ||
| Діти: | Virginia Betancourtd | ||
| Автограф: |  | ||
Будучи студентом, Бетанкур узяв участь у демонстрації проти диктатури Вісенте Гомеса і через це у лютому 1928 року був заарештований та ув'язнений. 1930 року в Коста-Риці Бетанкур на деякий час вступив до лав комуністичної партії, у подальшому він вийшов з неї та став антикомуністом.
1936 року, після смерті Вісенте Гомеса та з приходом до влади генерала Елеасара Лопеса Контрераса, Бетанкур повернувся до Венесуели та 1941 року заснував опозиційну реформістську партію «Демократична дія», ставши одним з її лідерів. У жовтні 1945 року Бетанкур брав участь в усуненні генерала Ісайаса Медіни Ангаріти, який перебував при владі з 1941 року.
Після державного перевороту його партія стала урядовою, а Бетанкура було призначено на посаду президента. Він обіймав цю посаду до 1948 року. В листопаді 1948 року в результаті військового перевороту до влади у Венесуелі прийшов генерал Маркос Перес Хіменес. Бетанкур емігрував з країни.
1958 року після усунення Хіменеса від влади в результаті збройного повстання Бетанкур повернувся на батьківщину та в лютому 1959 року знову став президентом. Він розпочав перетворення в країні: почав надавати землю безземельним селянам, покращив систему освіти й соціального захисту та намагався диверсифікувати економіку. Негативно ставився до диктатури Рафаеля Трухільйо у Домініканській республіці, проте у той же час Бетанкур стояв на антикомуністичних засадах, займав ворожу позицію до Куби та країн соціалістичного блоку. Висунув «доктрину Бетанкура», що містила заклик до латиноамериканських держав не підтримувати дипломатичні відносини з урядами, що прийшли до влади недемократичним шляхом, маючи на увазі, в тому числі, Кубу.
1962 року після спроб лівих організувати повстання на флоті Бетанкур призупинив громадянські свободи в країні та заарештував комуністів з Конгресу. Бетанкур не став висувати свою кандидатуру на наступних виборах. До влади в березні 1964 року прийшов Рауль Леоні.
Помер Бетанкур у Нью-Йорку 28 вересня 1981 року.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
