Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Респу́бліка Каре́лія (рос. Республика Карелия; карел. Karjalan tazavaldu, Karjalan respubliekku; вепс. Karjalan Tazovaldkund) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Західного федерального округу.
Республіка Карелія | |||
---|---|---|---|
рос. Республика Карелия карел. Karjalan tazavaldu вепс. Karjalan Tazovaldkund | |||
Країна | Росія | ||
Фед. округ | Північно-Західний | ||
Адмін. центр | Петрозаводськ | ||
Глава | Парфенчиков Артур Олеговичd | ||
Дата утворення | 13 листопада 1991 | ||
Оф. вебсайт | gov.karelia.ru(рос.) | ||
Координати | 63°49′ пн. ш. 33°0′ сх. д. | ||
Площа | 172 400 км² (18-а) | ||
• внутр. вод | 14,7 % % | ||
Часовий пояс | MSK (UTC+3) | ||
Чисельність | 523 856[1] (73) (2024) | ||
Густота | 3,7 осіб/км² | ||
Оф. мови | Російська[2] | ||
Економ. район | Північний | ||
ISO 3166-2 | RU-KR | ||
ЗКАТО | 86 | ||
Суб'єкта РФ | 10 | ||
Телефонний | (+7) | ||
Республіка Карелія у Вікісховищі |
Столиця Республіки Карелія — місто Петрозаводськ.
Карелія межує з Мурманською, Архангельською, Вологодською, Ленінградською областями і Фінляндією.
Як окрему адміністративну одиницю утворено 8 червня 1920 року. Від 31 березня 1940 по 16 липня 1956 року існувала як Карело-Фінська Радянська Соціалістична Республіка, мала формальну державність у складі Радянського Союзу як повноправна союзна республіка.
Республіка розташована в північно-західній частині РФ і лежить між двома морями: Білим і Балтійським. Довжина берегової лінії Білого моря — 630 км.
Рельєф республіки — переважно рівнинний, з пагорбами, на заході переходить у Західно-Карельську височину. За давнини льодовик, відступаючи далі на північ, сильно змінив рельєф Карелії — як наслідок лишилися численні морени, ози, ками, озерні улоговини.
Клімат Карелії м'який з достатньою кількістю опадів, змінюється від морського на узбережжі на континентальний у внутрішніх районах.
У Карелії налічується близько 27 000 річок. Найбільшими є:
У Карелії нараховується близько 60 000 озер. Разом із болотами вони складають бл. 2000 км³ якісної свіжої води. Ладозьке і Онезьке озера, що містяться на території республіки, є найбільшими в Європі.
Інші найвідоміші озера Карелії:
У Карелії 175 родовищ 24 видів корисних копалин. Активно видобувають слюду, польовий шпат, кварц, лицювальний камінь, а також різноманітні будівельні матеріали — граніти, діабази, мармури. Подибувано золото, срібло, алмази, рідкоземельні метали. Розроблювано родовища залізної руди, титану, ванадію, молібдену. Розвідані родовища уранових руд (насамперед Онезьке родовище).
Більшу частину території Карелії (148 000 км², або 85 %) займає державний лісовий резерв. Загальний запас лісових ресурсів усіх видів і віків — 807 млн м³. Зрілий і переспілий лісовий запас нараховує до 4118 млн м³, з яких 3752 млн м³ — хвойні ліси.
Фауна Карелії відносно молода, вона сформувалася після льодовикового періоду. Усього на території республіки живуть 63 види ссавців, чимало з яких, як наприклад, ладозька кільчаста нерпа, вивірка-політуха й бурий вухань занесені в Червону книгу. На річках Карелії можна побачити хатки європейських і канадських бобрів. Бобер канадський, а також ондатра та візон — акліматизовані представники фауни Північної Америки. Єнот уссурійський теж не корінний мешканець Карелії, він родом з Далекого Сходу. З кінця 60-х XX століття років почали з'являтися кабани, у південні райони заходить сарна. Зустрічаються ведмідь, рись, борсук і вовк.
У Карелії живе 285 видів птахів, в тому числі 36 видів, занесених до Червоної книги Карелії. Найпоширенішими птахами є зяблики. Зустрічається гайова дичина — рябчики, тетеруки, білі куріпки, глухарі. Щовесни до Карелії з теплих країв прилітають гусаки. Поширеними хижими птахами є: сови, яструби, орли-беркути, болотні луні. Також живе 40 пар рідкісних орланів-білохвостів. З водоплавних птахів: качки, гагари, кулики, велика кількість мартинів і найбільша з ниркових качок Карелії — звичайна гага, цінна своїм теплим пухом.
Плазунів на території республіки зустрічається лише 5 видів: гадюка звичайна, вуж, веретільниця, ящірка живородна і ящірка прудка.
Комах узимку практично не видно, натомість улітку навколо безліч гнусу: великої кількості видів комарів, мошок і ґедзів. На півдні республіки поширені кліщі. У Карелії можна побачити рідкісного метелика — махаона.
Так само, як фауна, рослинний світ Карелії сформувався відносно недавно — 10—15 тисяч років тому. Переважають хвойні ліси, на півночі соснові, південніше змішані — соснові впереміж з ялиновими. Основними хвойними породами є сосна звичайна і ялина звичайна. Рідше зустрічаються ялина фінська (на півночі) та ялина сибірська (на сході). Листяні дерева ростуть переважно на півдні Карелії, зокрема берези (береза пухнаста, береза бородавчаста), осики, вільхи (вільха клейка, чорна вільха), подекуди липи, в'язи, клени тощо.
Карелія — край ягід, тут росте велика кількість брусниць, чорниць, морошки, буяхів, журавлини, добре прижилася в лісах малина, будучи перенесеною з сільських садів. На півдні республіки рясно родять суниця й смородина.
Республіка Карелія розташована в Московському годинному поясі (MSK/MSD). UTC +0300 (MSK)/+0400 (MSD).
перепис 1926 | перепис 1939 | перепис 1959 | перепис 1970 | перепис 1979 | перепис 1989 | перепис 2002 | перепис 2010 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Карели | 100 781 (37,4 %) | 108 571 (23,2 %) | 85 473 (13,0 %) | 84 180 (11,8 %) | 81 274 (11,1 %) | 78 928 (10,0 %) | 65 651 (9,2 %) | 45 570 (7,4 %) |
Фіни | 2544 (0,9 %) | 8322 (1,8 %) | 27 829 (4,2 %) | 22 174 (3,1 %) | 20 099 (2,7 %) | 18 420 (2,3 %) | 14 156 (2,0 %) | 8 577 (1,4 %) |
Вепси | 8587 (3,2 %) | 9392 (2,0 %) | 7179 (1,1 %) | 6323 (0,9 %) | 5864 (0,8 %) | 5954 (0,8 %) | 4870 (0,7 %) | 3 423 (0,5 %) |
Росіяни | 153 967 (57,2 %) | 296 529 (63,2 %) | 412 773 (62,7 %) | 486 198 (68,1 %) | 522 230 (71,3 %) | 581 571 (73,6 %) | 548 941 (76,6 %) | 507 654 (82,2 %) |
Білоруси | 555 (0,2 %) | 4263 (0,9 %) | 71 900 (10,9 %) | 66 410 (9,3 %) | 59 394 (8,1 %) | 55 530 (7,0 %) | 37 681 (5,3 %) | 23 345 (3,8 %) |
Українці | 708 (0,3 %) | 21 112 (4,5 %) | 23 569 (3,6 %) | 27 440 (3,8 %) | 23 765 (3,2 %) | 28 242 (3,6 %) | 19 248 (2,7 %) | 12 667 (2,0 %) |
Інші | 2194 (0,8 %) | 20 709 (4,4 %) | 29 869 (4,5 %) | 20 726 (2,9 %) | 19 565 (2,7 %) | 21 505 (2,7 %) | 25 734 (3,6 %) | 16 422 (2,7 %) |
росіяни | карели | білоруси | українці | фіни | вепси | |
---|---|---|---|---|---|---|
м. Петрозаводськ | 86,8 % | 4,0 % | 1,9 % | 1,7 % | 1,8 % | 0,8 % |
м. Костомукша | 82,2 % | 6,7 % | 3,0 % | 3,9 % | 0,7 % | 0,1 % |
Бєломорський район | 86,1 % | 5,1 % | 4,6 % | 2,0 % | 0,5 % | 0,1 % |
Калевальський район | 50,0 % | 35,9 % | 8,2 % | 2,8 % | 0,7 % | 0,1 % |
Кемський район | 86,6 % | 4,4 % | 4,1 % | 2,2 % | 0,6 % | 0,1 % |
Кондопозький район | 85,5 % | 6,0 % | 3,0 % | 1,3 % | 1,9 % | 0,3 % |
Лахденпохський район | 86,5 % | 1,7 % | 5,2 % | 3,3 % | 0,5 % | 0,1 % |
Лоухський район | 76,3 % | 12,8 % | 5,9 % | 2,4 % | 0,7 % | 0,1 % |
Медв'єжєгорський район | 87,5 % | 4,5 % | 3,4 % | 1,8 % | 0,5 % | 0,1 % |
Муєзерський район | 65,4 % | 11,0 % | 14,5 % | 3,6 % | 1,3 % | 0,1 % |
Олонецький район | 41,1 % | 52,9 % | 2,1 % | 1,4 % | 0,9 % | 0,1 % |
Піткярантський район | 78,1 % | 6,8 % | 7,2 % | 2,4 % | 1,9 % | 0,3 % |
Прионезький район | 81,7 % | 3,5 % | 3,2 % | 2,3 % | 1,9 % | 4,4 % |
Пряжинський район | 54,5 % | 31,6 % | 4,3 % | 2,1 % | 4,6 % | 0,4 % |
Пудозький район | 90,4 % | 0,7 % | 5,2 % | 1,4 % | 0,2 % | 0,0 % |
Сегезький район | 86,1 % | 2,6 % | 5,3 % | 2,2 % | 0,9 % | 0,1 % |
Сортавальський район | 86,5 % | 2,3 % | 5,8 % | 2,4 % | 0,7 % | 0,1 % |
Суояврський район | 75,0 % | 8,5 % | 9,9 % | 2,7 % | 0,9 % | 0,1 % |
Республіка Карелія | 82,2 % | 7,4 % | 3,8 % | 2,1 % | 1,4 % | 0,6 % |
Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч 2007 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
У складі Карелії 18 адміністративних одиниць, в тому числі:
Район, міський округ | Площа, км² |
Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
Населення, осіб (2019) |
Центр | Поселення | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Бєломорський район | 12797,00 | 24003 | 19118 | 15929 | Біломорськ | 4 | 59 |
Калевальський район | 13259,90 | 10628 | 8321 | 6641 | Калевала | 4 | 9 |
Кемський район | 8028,98 | 20006 | 17756 | 14561 | Кем | 4 | 19 |
Кондопозький район | 5951,48 | 44582 | 41114 | 35943 | Кондопога | 8 | 78 |
Лахденпохський район | 2210,80 | 16391 | 14235 | 12642 | Лахденпохья | 5 | 51 |
Лоухський район | 22552,00 | 20128 | 14760 | 11115 | Лоухи | 7 | 30 |
Медвеж'єгорський район | 13694,56 | 38388 | 31864 | 27520 | Медвеж'єгорськ | 9 | 147 |
Муєзерський район | 17660,27 | 16556 | 12236 | 9811 | Муєзерський | 8 | 24 |
Олонецький район | 3988,36 | 27034 | 23124 | 20361 | Олонець | 9 | 65 |
Піткярантський район | 2254,55 | 23844 | 19895 | 17390 | Піткяранта | 5 | 36 |
Прионезький район | 4474,91 | 18597 | 21502 | 22259 | Петрозаводськ | 13 | 51 |
Пряжинський район | 6394,80 | 18224 | 14664 | 14164 | Пряжа | 7 | 82 |
Пудозький район | 12745,26 | 27538 | 21659 | 17512 | Пудож | 8 | 73 |
Сегезький район | 10570,97 | 49838 | 41215 | 35854 | Сегежа | 6 | 36 |
Сортавальський район | 2189,72 | 35596 | 32287 | 30914 | Сортавала | 5 | 50 |
Суоярвський район | 13713,72 | 24028 | 18814 | 15399 | Суоярві | 5 | 27 |
Петрозаводський міський округ | 113,00 | 266589 | 261987 | 280170 | Петрозаводськ | - | 1 |
Костомукшський міський округ | 4046,00 | 30250 | 28997 | 29871 | Костомукша | - | 7 |
Промислові галузі, що використовують місцеві природні ресурси: лісова, деревообробна, целюлозно-паперова, чорна металургія, промисловість будівельних матеріалів.
Галузі, що працюють на привізній сировині: машинобудування, кольорова металургія.
Через малу щільність населення в Карелії, дорожня мережа не є значно розгалуженою, проте якість дорожнього покриття зазвичай перевищує якість дорожнього покриття в сусідніх регіонах Росії.
Список основних автошляхів:
Об'єкти туризму:
Основний закон країни — Конституція Республіки Карелія
Кожні 4 роки Глава Республіки Карелія наділяється повноваженнями Законодавчими Зборами Республіки Карелії за поданням Президента РФ. На квітень 2014 року Голова Республіки Карелія — Худілайнен Олександр Петрович.
Представницьку владу здійснює Законодавчі Збори Республіки Карелії, що обирається кожні 5 років. Це однопалатний орган.
Державна мова в Карелії — російська. Водночас у республіці проживають карели й вепси, що послуговуються латиницею. Мови цих народів не є державними, тому на них не поширюється вимога федерального закону про обов'язкове використання кирилиці в державних мовах народів Росії. Писемністю на основі латиниці користуються й близькі до них фіни.
У зв'язку з цим у республіці викликало різку реакцію рішення Конституційного суду Російської Федерації, що розглядав восени 2004 року питання про введення латинського алфавіту для татарської мови. Суд визнав право органу федеральної законодавчої влади встановлювати графічну основу мов народів Росії й відзначив, що встановлення єдиної графічної основи мов народів Росії (кирилиці) «забезпечує — з метою збереження державної єдності — гармонізацію й збалансоване функціонування загальнофедеральної мови й державних мов республік».
Конституційний суд Росії відзначив, що зміна графічної основи припустима, якщо вона «відповідає історико-культурним, соціальним і політичним реаліям і інтересам багатонаціонального народу Росії». Але розв'язок такого питання республікою в однобічному порядку може призвести «до послаблення федеративної єдності й обмеження прав і свобод громадян, у тому числі тих, що мешкають за межами даної республіки, для яких ця мова є рідною».
Таке рішення може зруйнувати плани додати карельській мові статус державної.
Як заявляють керівники держкомітету з національної політики Карелії, процес створення повноцінної карельської писемності зайняв більше як 15 років. У цей час з'явилися письменники, що пишуть латиницею. Якщо все починати заново, це може привести до втрати карельської писемності й, як результат, карельської культури. Інший варіант — залишити плани про державний статус карельської мови, а без цього статусу розвиток мови й культури не може бути повним.
У Карелії існує Товариство Української культури «Калина», створене 1993 року ініціативною групою на чолі з Віталієм Фартушним.
Денис Прокопенко — нащадок етнічних карелів. Його прадід брав участь у радянсько-фінській Зимовій війні (1939—1940). Саме після бою з більшовиками він був визнаний зниклим безвісти. На знак пам’яті про свого прадіда він носить шеврон із зображенням етнічного прапору Карельської республіки[4]. У своїх заявах Денис Прокопенко часто проводить аналогії російсько-української війни із Зимовою війною в Фінляндії[5].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.