Райхскомісаріат Остланд

Райхскомісаріа́т О́стланд (РКО) буквально «Райхскомісаріат Східного краю», — цивільний окупаційний режим, встановлений Нацистською Німеччиною в країнах Балтії (Естонія, Латвія і Литва) та більшій частині Білорусі під час Другої світової війни. На початковому етапі був також знаний як райхскомісаріат Baltenland («Балтійський край»)^[1]. У період передачі влади від військової адміністрації до створення німецької цивільної адміністрації — номінально під владою імперського міністерства у справах окупованих східних територій (нім. Reichsministerium für die besetzten Ostgebiete) на чолі з Альфредом Розенбергом, але де-факто під контролем Гінріха Лозе, призначеного райхскомісаром.

Reichskommissariat Ostland (нім.) Райхскомісаріат Остланд
Колонія Нацистської Німеччини
1941 – 1945
Прапор Герб
Гімн Horst-Wessel-Lied «Пісня Горста Весселя» (1941—1945)
Остланд: історичні кордони на карті
Столиця	Рига
Мови	німецька (офіційна), білоруська, литовська, естонська, латиська (місцевого використання)
Форма правління	Цивільна адміністрація
Райхскомісар
- 1941—1944	Гінріх Лозе
- 1944/45	Еріх Кох
Історичний період	Друга світова війна
- Постанова Фюрера про створення райхскомісаріатів на сході	17 липня 1941
- Постанова Фюрера про створення райхскомісаріату Остланд	25 липня 1941
- Формальна капітуляція Курляндського котла	8 травня 1945
Площа	512 000 км2
Населення
-	19 200 000 осіб
Густота	37,5 осіб/км²
Валюта	Reichskreditkaschenscheine de facto
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Райхскомісаріат Остланд

Політика Нацистської Німеччини мала на меті поступове знімечення та переселення етнічних німців до краю.

Протягом 1943—1944 років Червона армія поступово відвоювала більшу частину терену від німецької окупації. З просуванням радянських військ на захід райхскомісаріат фактично втратив свою функцію. Формально Остланд припинив діяльність у Франкфурті-на-Одері 27 січня 1945 року^[2].

Остланд не варто плутати з Обер Остом, який був створений як окупаційна влада балтійського краю Німецькою імперією в Першій світовій війні.

Адміністративна структура

Адміністративний центр — Рига. Райхскомісар — Гінріх Лозе, в 1944 році короткий час — Еріх Кох. Охоплював генеральні округи:

• Білорутенія (нім. Weißruthenien), центр у Мінську (генеральний комісар Вільгельм Кубе, потім після його вбивства Курт фон Готберг). Регіональними центрами Білорутенії були: Барановичі, Вілейка, Ганцевичі, Глибоке, Ліда, Мінськ, Новогрудок, Слонім, Слуцьк. З 1943 на території генерального округу діяв національний парламент Білоруська центральна рада, у віданні якого перебувала армія (Білоруська крайова оборона) і поліція (Білоруська народна самодопомога).
• Литва (нім. Litauen), центр у Каунасі (генеральний комісар Теодор Адріан фон Рентельн). Національну «довірчу раду» очолював генерал Пятрас Кубілюнас. Пронімецьку позицію в Литві відстоювала Асоціація залізних вовків. Проте в цілому Литва залишалася швидше окупованою, ніж союзною Третьому райху країною.
• Латвія (нім. Lettland), центр у Ризі (генеральний комісар Отто-Генріх Дрекслер). Для боротьби проти СРСР на території Латвії був створений Латиський легіон, куди увійшли дві латиські дивізії СС (15-та і 19-та гренадерської дивізії).
• Естонія (нім. Estland), центр в Ревелі (генеральний комісар Карл-Зігмунд Ліцман). На території Естонії діяли національні збройні формування Омакайтсе, на базі яких в кінці війни була створена окрема естонська дивізія СС

Крім намісників — німецьких генеральних комісарів — в 3 з 4 округів були створені місцеві адміністрації, на чолі яких стояли:

• Литва — генеральний радник генерал Пятрас Кубілюнас
• Латвія — генеральний директор генерал Оскарс Данкерс
• Естонія — національний директор Гяльмар Мяе

Примітки

1. Kay, Alex J. (2006) Exploitation, Resettlement, Mass Murder: Political and Economic Planning for German Occupation Policy in the Soviet Union, 1940—1941, page 129. Berghahn Books.
2. Verein für Computergenealogie (нім.)