Радисти-шифрувальники
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Радисти-шифрувальники (англ. Code talkers) — зв'язківці, які для усної передачі таємних даних використовують код на основі природних мов.
Найбільш систематично готувалися в ході Першої та Другої світових воєн індіанські радисти-шифрувальники, про що відомо із розсекречених у 1968 році документів. Вони використовували невідомість рідної мови за межами своїх етнічних груп, додатково замінюючи значущі слова на основі офіційно або неофіційно розробленого коду. Наприклад, описуючі підводний човен як «залізну рибу» (індіанці навахо).
У популярній культурі найбільш відомі радисти-шифрувальники навахо, спеціально набрані й підготовлені морською піхотою США для бойових дій проти Японії на тихоокеанському театрі воєнних дій під час Другої світової війни. Вони переважали числом інших шифрувальників, яких загалом налічувалося 400—500 чоловік. Радистам навахо присвячений фільм «Ті, що говорять із вітром» 2002 року.
Також відомі радисти-шифрувальники з індіанських племен черокі, чокто, команчі, хопі, сіу тощо. Після розкриття участі індіанських шифрувальників у війні та виходу популярних фільмів про це, з'ясувалося, що загалом у цьому проєкті брали участь представники щонайменше 18-ти різних племен. Крім індіанців, американська армія використовувала басків.