Підзамочок
село у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Підза́мочок — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване в центрі району, на річці Стрипа. Фактично частина міста Бучач.
село Підзамочок | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Тер. громада | Бучацька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060070270023851 |
Облікова картка | Підзамочок |
Основні дані | |
Населення | 1541 |
Територія | 1,050 км² |
Густота населення | 1467,62 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48423 |
Телефонний код | +380 3544 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°4′38″ пн. ш. 25°23′53″ сх. д. |
Водойми | Стрипа |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1 |
Староста | Дячек Орест Едуардович |
Карта | |
Мапа | |
|
У селі є геологічна пам'ятка природи — відслонення міоценових відкладів.
Польське видання «Encyklopedja powszechna» (Том 4) стверджувало, що назва села також була Підзамче.[1]
8 листопада 1764 року у Львові було оформлено акт дарування «Миколая на Бучачі, Потоці, Городенці, Печеніжині Потоцького воєводича белзького» (відпис знаходиться в архіві домініканів у Кракові). За ним:
Наступна писемна згадка — 1785.
Працювали папірня, філія Варшавської ткацької фабрики, млин.
Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інших.
У 1830-х роках перебував художник, етнограф Єжи Глоговський, який намалював зображення селян Підзамочка.[3]
Римо-католицька громада села належала до парафії в м. Бучач наприкінці ХІХ ст.[4] Кількість римо-католиків (поляків): 1880 р. — 1344 особи, 1900 р. — 1731 ос.[5]
За часів ЗУНР у місцевій державній адміністрації було немало поляків (як і в Дулібах).[6]
За даними на 1932 р., всіх мешканців 2320 осіб; з них: українців 40, поляків 2190 (94,4 %[5]), жидів 90.[7]
В селі проживають багато родин, виселених у результаті депортації лемків у 1944—1947 роках.
4 жовтня 2015 року відбувся перший фестиваль «Свято в старому замку», який, за словами сільського голови Івана Лепака, має стати традиційним.[8][9] Під час фестивалю відбулась реконструкція бою захисників замку з турецько-татарським військом 1676 року.[10]
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[11].
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[12].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[13]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1533 | 99.48% |
російська | 8 | 0.52% |
Усього | 1541 | 100% |
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610181, розташована у приміщенні клубу.
Діють загальноосвітня школа 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, дошкільний заклад, народний аматорський обрядово-фольклорний лемківський хор, торгові заклади, автомийки, ресторани та готелі, Станція технічного обслуговування "СТО Експерт", від 2007 — насіннєвий завод «Бучачагрохлібпрому».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.