Підзамочок
село у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Підза́мочок — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване в центрі району, на річці Стрипа. Фактично частина міста Бучач.
| село Підзамочок | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Бучацька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060070270023851 |
| Облікова картка | Підзамочок |
| Основні дані | |
| Населення | 1541 |
| Територія | 1,050 км² |
| Густота населення | 1467,62 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48423 |
| Телефонний код | +380 3544 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°4′38″ пн. ш. 25°23′53″ сх. д. |
| Водойми | Стрипа |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1 |
| Староста | Дячек Орест Едуардович |
| Карта | |
  Підзамочок | |
 Підзамочок | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
У селі є геологічна пам'ятка природи — відслонення міоценових відкладів.
Польське видання «Encyklopedja powszechna» (Том 4) стверджувало, що назва села також була Підзамче.[1]
8 листопада 1764 року у Львові було оформлено акт дарування «Миколая на Бучачі, Потоці, Городенці, Печеніжині Потоцького воєводича белзького» (відпис знаходиться в архіві домініканів у Кракові). За ним:
- місто Бучач з палацом, передмістями, селом Підзамочок та 14 сіл, належних до цього Бучацького ключа, отримували Антоній Міхал Потоцький (†1766) і його брат — львівський каштелян Юзеф.[2]
Наступна писемна згадка — 1785.
Працювали папірня, філія Варшавської ткацької фабрики, млин.
Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інших.
У 1830-х роках перебував художник, етнограф Єжи Глоговський, який намалював зображення селян Підзамочка.[3]
Римо-католицька громада села належала до парафії в м. Бучач наприкінці ХІХ ст.[4] Кількість римо-католиків (поляків): 1880 р. — 1344 особи, 1900 р. — 1731 ос.[5]
За часів ЗУНР у місцевій державній адміністрації було немало поляків (як і в Дулібах).[6]
За даними на 1932 р., всіх мешканців 2320 осіб; з них: українців 40, поляків 2190 (94,4 %[5]), жидів 90.[7]
В селі проживають багато родин, виселених у результаті депортації лемків у 1944—1947 роках.
4 жовтня 2015 року відбувся перший фестиваль «Свято в старому замку», який, за словами сільського голови Івана Лепака, має стати традиційним.[8][9] Під час фестивалю відбулась реконструкція бою захисників замку з турецько-татарським військом 1676 року.[10]
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[11].
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[12].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[13]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1533 | 99.48% |
| російська | 8 | 0.52% |
| Усього | 1541 | 100% |
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610181, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 1185 виборців, явка 54,51%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 31,37%, за «Голос» — 15,53%, за «Європейську Солідарність» — 11,02%.[14] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 30,91%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 21,61%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 12,78%[15].
Діють загальноосвітня школа 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, дошкільний заклад, народний аматорський обрядово-фольклорний лемківський хор, торгові заклади, автомийки, ресторани та готелі, Станція технічного обслуговування "СТО Експерт", від 2007 — насіннєвий завод «Бучачагрохлібпрому».
Пам'ятник св. Антонію[d] на західній околиці села
- поселення трипільської культури Підзамочок II[d] і Підзамочок III[d] (IV — кінець III тис. до н. е.)
- руїни фортеці (див. Підзамочківський замок) (1600 р.).
- церква Різдва Пресвятої Богородиці (реконструйована і реставрована 1991 з костелу)
- статуї («фіґури»):
- св. Антонія Падевського (Падуанського) (1829[16])
- Божої Матері (1905, відновлена 1990).
Народилися
- Станіслав Табіш[pl] (1888–1948) — майор артилерії Війська Польського, доктор права, юрист, діяч народовського руху, учасник Союзу збройної боротьби, головнокомандувач Корпусу державної безпеки[pl].
- Людвік Рутина[pl] (1917–2010) — польський римо-католицький священик, прелат, апостольський протонотар.
- Френчко Віктор Васильович (1949–2019) — український скульптор.
- Качмарчик Володимир Петрович (1956) — доктор мистецтвознавства, професор[17]
- Рудницький Анатолій Партенович (1965) — український художник.
Проживання, праця
- Маріанна з Домбровських гербу Єліта (найстарша донька скарбника галицького Яна Антонія Домбровського) — дружина власника села Миколи Василя Потоцького; деякий час проживала в замку, потім — монахиня у Львові[18]
- Володимир Бігуняк — український учений, педагог, доктор медицини[19]
- Микола Козак — краєзнавець[20]
- Ганна Ковалишин — директор будинку культури та керівник лемківського народного хору, Заслужений працівник культури України (2016).[21]
- Янош Гаврош — 3-разовий володар Кубка СССР «Золотий колос» (1969—71 роки) в складі команди «Колос» (Бучач).[22]
Власники села
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
