Півні́чно-Казахста́нська о́бласть (каз. Солтүстік Қазақстан облысы) — область у складі Казахстану. Утворена у складі Казахської РСР 29 липня 1936 року. Центр — місто Петропавловськ. Нагороджена орденом Леніна 28 жовтня 1966 року.
| Північноказахстанська область | ||||
|---|---|---|---|---|
|
(каз. Солтүстік Қазақстан облысы) | ||||
| ||||
 | ||||
| Адм. центр | Петропавловськ | |||
| Країна |  Казахстан | |||
| Регіон | Північний Казахстан | |||
| ||||
| Номерний знак | T і 15 | |||
| Офіційна мова | казахська | |||
| Населення | ||||
| - повне | 540786 осіб (2021[1]) (3,4%. 14-е) | |||
| - густота | 5,88 осіб/км² (7-е місце) | |||
| Етнікон | росіяни — 48,25 % казахи — 33,89 % українці — 5,55 %[2] | |||
| Площа | ||||
| - повна | 98043,16 км² (3,6%. 14-е місце) | |||
| Часовий пояс | UTC+6 | |||
| Дата заснування | 29 липня 1936 | |||
| Аким | Серік Султангазинович Білялов | |||
| Вебсайт | офіційний сайт | |||
| Код ISO 3166-2 | KZ-59 | |||
 | ||||
 | ||||
| ||||
Географія
Північноказахстанська область розташована на півночі Казахстану, займає південну околицю Західно-Сибірської рівнини і частину Казахського дрібносопковика. У рельєфі численні озерні пониження, степові западини, невисокі пасма і ували, що чергуються з міжпасмовими улоговинами. Висоти від 115—120 м на північному сході до 200 м на півдні і південному сході. На півночі зона лісостепу.
Область межує: на півночі — із Курганською, Тюменською і Омською областями Росії; на південному сході — із Павлодарською, на півдні — з Акмолинською, на заході — із Костанайською областями Казахстану.
Клімат різко континентальний. Зима морозна і тривала (більше 5 місяців), малосніжна, літо спекотне, з переважанням ясної, часто посушливої погоди. Середня температура січня від −18,5 °C до −19,5 °C, липня 18,8-19,5°С. Тривалість безморозного періоду 109—129 діб. Опадів випадає в середньому 300—340 мм, ¾ з них в теплу пору року.
Річки належать басейну Обі. В межах Північноказахстанської області знаходиться середній перебіг річки Ішим (690 км) із притоками Іманбурлук і Акканбурлук. Два водосховища — Петропавловське і Сєргєєвське розташовані на території області. Північноказахстанська область має понад 1000 озер, головним чином на північному заході. Багато які з них періодично висихає. Переважають прісноводі озера. Найбільші: Шаглітеніз, Сєвєрний і Южний Как, Акуш, Таранколь, Менгісор, Станове.[3]
Північноказахстанська область знаходиться в межах лісостепової і степової зон. У лісостепу виділяють південний лісостеп і колочний лісостеп. Південний лісостеп займає північ області і представлений поєднанням березових і осиково-березових лісів на сірих лісових ґрунтах і солодях з різнотравно-злаковими луковими степами на вилужених чорноземах і луково-чорноземних ґрунтах, зустрічаються осокові болота, інколи з вербовими чагарниками. Колочний лісостеп займає велику частину Північноказахстанської області. Осиково-березові колки утворюють розріджені лісові масиви на солодях. Переважає різнотравно-ковиловий степ на звичайних чорноземах, в основному розораних. Лісопокрита площа становить близько 8 % території, ліси переважно березові. Зустрічаються лось, сарна азійська, кабан, з хижих — вовк, лисиці — звичайна і корсак, зайці — біляк і русак, землерийки і їжаки. Акліматизована ондатра. У водоймищах водяться щука, карась, окунь, йорж, в'язь і ін.
Історія
Адміністративний поділ
| № | Район, міська адміністрація | Площа, км² |
Населення, осіб (1989) |
Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
Населення, осіб (2021) |
Центр | АО | НП |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Айиртауський район | 9603,82 | 75863 | 58324 | 44129 | 33568 | Саумалколь | 14 | 76 |
| 2 | Акжарський район | 8043,17 | 37942 | 27176 | 18975 | 13744 | Талшик | 12 | 24 |
| 3 | Аккайинський район | 4707,08 | 40222 | 31705 | 22941 | 18550 | Смирново | 12 | 32 |
| 4 | Єсільський район | 5141,44 | 48735 | 38236 | 28552 | 21923 | Явленка | 16 | 53 |
| 5 | Жамбильський район | 7465,20 | 48374 | 36989 | 25378 | 18608 | Прісновка | 13 | 48 |
| 9 | імені Габіта Мусрепова район | 11086,78 | 70456 | 54629 | 45538 | 36517 | Новоішимське | 17 | 62 |
| 7 | Кизилжарський район | 6149,90 | 55364 | 50285 | 44454 | 46369 | Бесколь | 19 | 69 |
| 6 | Магжана Жумабаєва район | 7806,98 | 64634 | 49679 | 36924 | 27687 | Булаєво | 18 | 63 |
| 8 | Мамлютський район | 4100,01 | 35158 | 29110 | 21369 | 17843 | Мамлютка | 12 | 38 |
| 10 | Тайиншинський район | 11434,04 | 89096 | 67001 | 50757 | 41269 | Тайинша | 19 | 82 |
| 11 | Тимірязєвський район | 4511,67 | 24646 | 20081 | 13978 | 10206 | Тимірязєво | 16 | 22 |
| 12 | Уаліхановський район | 12927,09 | 39080 | 25920 | 17991 | 13533 | Кішкенеколь | 11 | 27 |
| 13 | Шал-акина район | 4841,07 | 42431 | 32375 | 23095 | 18333 | Сергієвка | 11 | 42 |
| 1 | Петропавловська м.а. | 224,91 | 242304 | 204497 | 202454 | 222636 | Петропавловськ | - | 1 |
Найбільші населені пункти
Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:
| № | Населений пункт | Населення, осіб (1989) |
Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
Населення, осіб (2021) |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Петропавловськ | 241360 | 203523 | 201446 | 222636 |
| 2 | Тайинша | 16083 | 13233 | 12418 | 13113 |
| 3 | Бесколь | 7274 | 7495 | 8805 | 12838 |
| 4 | Новоішимське | 12140 | 10152 | 11284 | 11964 |
| 5 | Саумалколь | 18134 | 12893 | 10796 | 11898 |
Населення
Населення — 540786 осіб (2021; 596535 у 2009, 726007 у 1999, 914305 у 1989).
Населення Північноказахстанської області — поліетнічне і багатонаціональне. Станом на 2015 рік в області нараховувалось 571759 осіб, з них[4]:
- росіяни — 285331 особа (49,90 %)
- казахи — 196483 особи (34,37 %)
- українці — 25411 осіб (4,44 %)
- німці — 20260 осіб (3,54 %)
- поляки — 12516 осіб (2,19 %)
- татари — 12404 особи (2,17 %)
- білоруси — 5875 осіб (1,03 %)
- азербайджанці — 1782 особи
- вірмени — 1366 осіб
- таджики — 814 осіб
- чуваші — 752 особи
- інгуші — 748 осіб
- башкири — 722 особи
- литовці — 666 осіб
- чеченці — 628 осіб
- узбеки — 487 осіб
- мордва — 434 особи
- інші — 5080 осіб
Національний склад населення у розрізі адміністративно-територіальних одиниць станом на 2015 рік (%):
| населення | росіяни | казахи | українці | німці | поляки | татари | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Айиртауський район | 39 621 | 46,6 | 39,2 | 4,2 | 4,0 | 0,8 | 1,7 |
| Акжарський район | 17 431 | 13,9 | 78,1 | 2,9 | 1,4 | 0,3 | 1,2 |
| Аккайинський район | 20 847 | 43,6 | 33,4 | 8,5 | 7,6 | 1,5 | 1,9 |
| Єсільський район | 25 367 | 51,7 | 40,9 | 2,0 | 2,8 | 0,5 | 0,5 |
| Жамбильський район | 22 210 | 39,6 | 46,9 | 6,8 | 3,5 | 0,1 | 1,1 |
| імені Габіта Мусрепова район | 43 183 | 42,4 | 33,2 | 10,9 | 5,0 | 0,6 | 1,6 |
| Кизилжарський район | 44 676 | 59,4 | 29,3 | 2,5 | 3,2 | 0,4 | 1,6 |
| Магжана Жумабаєва район | 32 313 | 57,0 | 28,7 | 4,5 | 4,9 | 0,5 | 1,3 |
| Мамлютський район | 19 488 | 57,0 | 26,2 | 2,4 | 3,6 | 0,2 | 6,6 |
| Тайиншинський район | 46 327 | 23,9 | 27,4 | 11,6 | 9,7 | 21,8 | 0,6 |
| Тімірязєвський район | 12 499 | 44,2 | 37,6 | 5,8 | 2,5 | 0,5 | 1,9 |
| Уаліхановський район | 17 145 | 5,4 | 89,6 | 1,7 | 1,0 | 0,0 | 1,2 |
| Шал-акина район | 20 179 | 42,6 | 45,9 | 4,5 | 3,8 | 0,1 | 0,8 |
| Петропавловська м.а. | 210 473 | 63,1 | 26,5 | 2,1 | 1,8 | 0,4 | 3,2 |
| Роки | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | 682 148 | ▼674 497 | ▼665 936 | ▼663 126 | ▼660 950 | ▼653 921 |
| Роки | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 |
| Населення | ▼597 530 | ▼592 746 | ▼589 308 | ▼583 598 | ▼579 636 |
Господарство
Переважають галузі оброблювальної (головним чином машинобудівної, харчової і легкої) промисловості, налічується більше 100 промислових підприємств, переважно в Петропавловську. Машинобудівні заводи (виконавчих механізмів, ім. С. М. Кірова, ім. В. В. Куйбишева, малолітражних двигунів і ін.), розкидувавчі мінеральних добрив, тракторні причепи, двигуни внутрішнього згорання і ін. Машиноремонтні заводи знаходяться в Мамлютці і Соколовці. Харчова промисловість представлена м'ясокомбінатом (у Петропавловську) — одним з найбільших в СРСР, числе́нними борошномельними, маслосироробними заводами, лікерогорілчаним заводом, молочними заводами і ін.
Транспорт
545 км залізничних колій області експлуатуються державним підприємством «Қазақстан темір жолы». Ще 186,96 км — дистанція Південноуральської залізниці, що експлуатується дочірнім підприємством «Петропавловское отделение» ФГУП «Южно-Уральская железная дорога».[6] Мережа автомобільних доріг загального користування у області становить 9002,9 км. 1468 — дороги республіканського значення, 7534,9 км — обласного і районного значення.[7] Аеропорт Петропавловська здано в експлуатацію у 1975 році. 6 грудня 2001 року отримав статус міжнародного.[8]
Примітки
Джерела
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
