Північноатлантичний договір
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Північноатланти́чний до́говір — міжнародна угода, укладена 4 квітня 1949 року у Вашингтоні, США, західноєвропейськими та північноамериканськими країнами з метою об'єднання зусиль для колективної оборони, збереження миру та безпеки в Північноатлантичному регіоні. Договір став установчим документом створення Північноатлантичного альянсу.
Коротка інформація Північноатлантичний договір, Тип ...
Північноатлантичний договір | |
---|---|
Тип | constitutive treatyd і pact[d] |
Підготовлено | 4 квітня 1949[1] |
Підписано | 4 квітня 1949 |
Місце | Вашингтон, США |
Чинність | чинний |
Підписанти | Поль-Анрі Спаак[2], Robert Silvercruysd[2], Лестер Пірсон[2], H. H. Wrongd[2], Gustav Rasmussend[2], Henrik Kauffmannd[2], Робер Шуман[2], Henri Bonnetd[2], Б'ярні Бенедіктссон[2], Thor Thorsd[2], Карло Сфорца[2], Alberto Tarchianid[2], Жозеф Беш[2], Hugues Le Gallaisd[2], Дірк Стіккер[2], Eelco van Kleffensd[2], Halvard Langed[2], Wilhelm von Munthe af Morgenstierned[2], José Caeiro da Matad[2], Pedro Teotónio Pereirad[2], Ернест Бевін[2], Oliver Franks, Baron Franksd[2] і Дін Ачесон[2] |
Зберігається | Уряд США |
Мови | англійська, французька |
Сайт |
Офіційний текст (англ.) Текст українською |
Медіафайли у Вікісховищі |
Закрити