Західноєвропейський союз

Західноєвропейський союз (англ. Western European Union WEU; фр. Union de l'Europe occidentale UEO; нім. Westeuropäische Union WEU) — організація, створена на основі Брюссельського договору 1948 року про співпрацю в економічній, соціальній і культурній галузях та колективну самооборону, який підписали Бельгія, Велика Британія, Люксембург, Нідерланди та Франція. Включає 28 країн з чотирма різними статусами: країни-члени, країни що підписали угоду про асоціацію, спостерігачі . Всі держави Європейського Союзу мають статус країн-членів, крім Австрії, Данії, Фінляндії, Ірландії та Швеції, які належать до спостерігачів. Асоційовані члени — Ісландія, Норвегія, Польща, Туреччина, Угорщина та Чехія; асоційовані партнери — Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина та Словенія.

Західноєвропейський союз
Тип	міжнародна організація воєнний блок multinational military coalitiond
Засновано	1954
Розпущено	2011
Країна	Бельгія[1]
Штаб-квартира	Брюссель[d]
Попередник	Західний Союз
Наступник	ЄС і Рада Європи
Вебсайт: weu.int
Західноєвропейський союз у Вікісховищі

Прапор

Амстердамський договір зробив Західноєвропейський союз «невіддільною частиною розвитку Союзу», надавши йому оперативні повноваження у сфері оборони. Західноєвропейський союз відіграв ключову роль у виконанні перших Петерсберзьких завдань на Балканах. Втім зараз він дедалі більше поступається своїми функціями підрозділам ЄС, що розвиваються в рамках спільної зовнішньої та політики безпеки. В листопаді 2000 року Рада міністрів безпеки Західноєвропейського союзу ухвалила рішення про поступове розформування цієї організації та передавання її повноважень відповідним структурам і агентствам ЄС. 1 січня 2002 року до Європейського Союзу відійшли такі установи Західноєвропейського союзу, як Інститут безпеки та супутниковий центр Європейського Союзу. Головна функція, що залишилась у Західноєвропейського союзу — колективна безпека, її передавання Європейському Союзові поки що відкладене.

В березні 2010 року було оголошено про плани припинення діяльності Західоєвропейського Союзу до 2011 року^[2]. 30 червня 2011 року ЗЄС офіційно припинив існування.

Незважаючи на це, Постановою Верховної Ради України від 25 грудня 2012 р. № 11-VII на Комітет Верховної Ради з питань європейської інтеграції покладено «забезпечення міжпарламентських зв'язків у рамках співробітництва України з Європейським Союзом (ЄС), Західноєвропейським Союзом (ЗЄС)»^[3].

Примітки

1. Aligned ISNI and Ringgold identifiers for institutions // zenodo — 2017. — doi:10.5281/ZENODO.758080

   d:Track:Q22661177d:Track:Q64159407
2. Західноєвропейський союз припинить свою діяльність в 2010 році. Архів оригіналу за 7 листопада 2011. Процитовано 24 березня 2010.
3. Про комітети Верховної Ради України сьомого скликання: Верховна Рада України; Постанова від 25.12.2012 № 11-VII. Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 15 січня 2013.

Джерела та література

• В. Н. Денисов. Західноєвропейський союз [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 294. — ISBN 966-00-0610-1.
• І. О. Мінгазутдінов. Західноєвропейський союз // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т. 1 — 760 с. ISBN 966-316-039-X

Посилання

• http://www.weu.int/ [Архівовано 11 липня 2011 у Wayback Machine.]
• Глосарій термінів Європейського Союзу [Архівовано 18 квітня 2007 у Wayback Machine.]