Премія ім. Григорія Сковороди (також Премія «Сковорода»; фр. Le Prix Skovoroda) — відзнака Посольства Франції в Україні за найкращий переклад із французької мови українською, заснована в 2001 році в межах посольської програми сприяння видавничій справі в Україні «Сковорода», яку присуджують у двох категоріях:
- література;
- гуманітарні та суспільні науки.
Коротка інформація Дата створення / заснування, Країна ...
Закрити
Членами журі премії в різний час були:[1]
2015 року:
- у категорії «література»: Галина Чернієнко — за переклад книги Жерара де Кортанза «Індиґо», яка вийшла у видавництві Жупанського, з приміткою «за вишукане відтворення стилістично виразного тексту»;
- у категорії «гуманітарні та суспільні науки»: Олег Хома — за переклад книги «Медитації» Декарта у дзеркалі сучасних тлумачень: Жан-Марі Бейсад, Жан-Люк Марйон, Кім Сан Он-Ван-Кун, яка вийшла у видавництві «Дух і Літера» (м. Київ), з приміткою «за адекватне відтворення класичного філософського твору засобами сучасної наукової мови».
Особливої відзнаки журі були удостоєні:
2014 року:
- єдиним лауреатом став Андрій Рєпа за переклад книг «Теперішнє, нація, пам'ять» П'єра Нора (вид-во Кліо, м. Київ), та «Учитель-незнайко» Жака Рансьєра (вид-во Ніка-Центр, м. Київ).
2012 року:
Спеціальної відзнаки були удстоєні перекладачі Ірина Славінська за «Допінґ духу» Сіорана, Віктор Шовкун за «Вільшаного короля» Мішеля Турньє та Андрій Рєпа за переклад твору Філіпа Солерса «Війна смаку».
2011 року:
- у категорії «література»: Марина Марченко — за переклад книги Ромена Гарі «Обіцянка на світанку», яка вийшла у видавництві «К. І. С.» (м. Київ) ;
- у категорії «гуманітарні та суспільні науки»: Оксана Йосипенко — за переклад книги Марка Крепона «Європейські іншості», які вийшла у видавництві «Український центр духовної культури» (м. Київ).
2010 року:
Особливої відзнаки журі була удостоєна: Ганна Малець за переклад книги «Характери» Жана де Лабрюєра (Пульсари, 2009).
2009 року:
Особливої відзнаки журі були удостоєні:
2008 року:
- у категорії «література»: Марія Венгренівська за переклад книги «Око вовка. Куть-кутько» Даніеля Пеннака («Неопалима купина», Київ);
- у категорії «гуманітарні та суспільні науки»: Зоя Борисюк за переклад книги Данієля Бовуа «Російська влада та польська шляхта в Україні 1793–1830» («Кальварія», Львів).
2007 року:
- у категорії «література»: Ганна Малець за переклад книги «Атласний черевичок» Поля Клоделя («Кайрос», Київ);
- у категорії «гуманітарні та суспільні науки»: Маркіян Якуб'як за переклад «Словника театру» Патріса Паві (Видавництво Львівського національного університету, Львів).
Особливої відзнаки журі були удостоєні:
2006 року:
Особливої відзнаки журі були удостоєні: Оксана Йосипенко та Сергій Йосипенко за переклад книги «Демократія проти себе самої» Марселя Ґоше («Український центр духовної культури», Київ).
2005 року:
- у категорії «література»: Анатоль Перепадя за переклад книги Франсуа Рабле «Ґарґантюа та Пантагрюель» («Кальварія», Львів);
- у категорії «гуманітарні та суспільні науки»: Зоя Борисюк і Наталія Лисюк за переклад книги А. Ланглуа, A. Ле Муане, Ф. Спіса, М. Тібо, Р. Требюшона, Д. Фуйу «Святе письмо в європейській культурі. Біблійний словник» («Дух і літера», Київ).
Особливої відзнаки журі були удостоєні:
- Лариса Федорова за переклад книг «Саботаж кохання» Амелі Нотомб, «Озеро» Жана Ешноза, «Та, що грає в ґо» Шань Са («Port-Royal», Київ);
- Роман Мардер за переклад книги «Платформа» Мішеля Уельбек («Фоліо», Харків);
- Петро Таращук за переклад книги «Полілог» Юлії Крістевої («Юніверс», Київ);
- Світлана Желдак за переклад книги «Незбагненна божа любов» Поля Євдокимова («Дух і літера», Київ).
2004 року:
Особливої відзнаки журі були удостоєні:
Спеціальним заохоченням журі було відзначено Ганну Малець за переклад книги Мішеля Бютора «Переміна» («Пульсари», Київ).
2002 року:
- у категорії «література»: Михайло Москаленко за переклад книги Стефана Малларме «Вірші та проза» («Юніверс», Київ) ;
- у категорії «гуманітарні та суспільні науки»: Наталія Колибіна за переклад книги Жана-Клода Шмітта «Сенс жесту на середньовічному Заході» («Око», Харків).
2001 року: