Праник

Пра́ник^[1], пральник^[2] або прач^[3] — дерев'яний валок для вибивання білизни під час прання. Праник має ручку і робочу поверхню, яка зазвичай була ребристою (зубчатою), але могла бути і гладкою. Іноді праники робили у вигляді якої-небудь фігури, оздоблювали примхливою різьбою ^[4].

Праник з різьбленою поверхнею. Норвегія

Використання

Просочену золою або мильним розчином забруднену білизну клали на нехитку тверду поверхню, а потім вибивали і викочували праником^[5]. Прали в старовину часто на берегах річок, на містках («кладках»)^[6], при цьому білизну могли попередньо піддавати золінню — випарюванню розчином лужної золи в жлукті. Праник використовувався доти, коли широкого поширення набули електричні пральні машини. Предмет традиційного побуту українців^[7], праник став частиною української традиційної культури.

У культурі

Д. Р. Найт «Пралі». У руці жінки ліворуч видно праник

Легенди

Існує легенда, що під час облоги Ніцци в 1543 році, коли турки увірвалися на стіни фортеці, молода праля Катаріна Сегурана^[fr] приголомшила праником ворожого прапороносця, розірвала турецький прапор і вимусила ворогів відступити^[8].

У літературі

Над рікою тут і там червонілися спідниці прачок, що стояли похилені по коліна в воді і махали праниками. — Іван Франко «Дріада»

Унизу рине вода через камінне, а над водою сидить нерухомо сивий дід на камені, а там стоять нерухомі дівчата, з прачами, з мокрими полотнищами в руках. — Пантелеймон Куліш «Орися»

Праник і рубель

Аналогічний прилад використовували для прасування білизни — він називався «рубель».

Галерея

• 
  Китайський праник (рубель?)
• 
  Праник з музеїв департаменту Верхня Сона
• 
  В. Скочиляс «Прачки». Праник у руці жінки праворуч
• 
  Мініатюра з книги «Splendor solis», 1531 р. Жінки з праниками.
• 
  Жінка з праником, який вона використовує як пральну дошку
• 
  Катаріна Сегурана. Барельєф у Старій Ніцці
• 
  Герб Наугайма
• 
  Герб Вешенбойрена

Див. також

• Жлукто
• Цебро
• Пральна машина

Примітки

1. Праник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Пральник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
3. Прач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. Щелока не варить, и рубашки не мыть. Архів оригіналу за 1 грудня 2023. Процитовано 1 листопада 2016.
5. Як прали одяг у старі часи. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 13 вересня 2016.
6. Кладка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
7. Як прати по-колишньому?. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 13 вересня 2016.
8. Notes d'Octave Justice pour sa conférence consacrée à Catherine Ségurane et donnée à l'Athénée, le 23 janvier 1901, reproduites dans Nice-Historique, 4e année, n°7, 1er avril 1901

Посилання

• Праник // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1475. — 1000 екз.