Порівняльно-історичне мовознавство — один з найважливіших напрямів у мовознавстві, який відіграв велику роль у його розвитку.
В основі досліджень порівняльно-історичного мовознавства лежить порівняльно-історичний метод, тобто сукупність прийомів дослідження мовного матеріалу для встановлення спорідненості мов і вивчення історичного розвитку споріднених мов. Позаісторичне порівняння мов, яке, на відміну від історичного порівняння, назагал є зіставленням споріднених і неспоріднених мов, застосовували певною мірою ще за античних часів у Європі наприклад зіставлення давньогрецької і латинської мов, у Стародавній Індії — зіставлення санскриту й пракриті) тощо. Особливо розвинулось воно в XVII—XVIII століттях з нагромадженням матеріалів дослідження різних споріднених мов Європи та інших частин світу.
Порівняльно-історичне мовознавство виникло на початку XIX століття (праці Ф. Боппа, Р. К. Раска, Я. Грімма). Велику роль у його розвитку відіграли праці А. Ф. Пошта, А. Шлейхера, Ф. Діца, Ф. Міклошича та інших. Визначний внесок у його розвиток зробили молодограматики.
У порівняльно-історичному мовознавстві виробились і застосовуються різні прийоми.
- У ньому зіставляється або паралельно вивчається мовний матеріал, який розглядається в історичному розвиткові, з урахуванням змін, що відбуваються в мові.
- Вивчаються не окремі мовні факти чи явища, а системи їх: у фонології — система фонем, у морфології — системи граматичних форм, їхніх парадигм, у лексиці — означення взаємозв'язаних понять тощо.
- Встановлюються системи відповідностей між зіставлюваними мовами у фонетиці, морфології, синтаксисі, лексиці й фразеології.
- Визначається відносна (релятивна) хронологія мовних фактів поряд з безвідносною (абсолютною) хронологією.
- Встановлюється спорідненість мов на основі систем відповідностей.
- Відновлюються (реконструюються) факти на основі систем відповідностей між спорідненими мовами й усуваються прогалини в їхній документальній історії.
- Відбираються релікти (архаїчні факти), які мають важливе значення для відновлення найдавнішого стану досліджуваних мов.
- Береться до уваги взаємодія складових частин окремих мов (явища граматичної аналогії, лексичної контамінації) і взаємодія окремих мов, яка порушує основну лінії їхнього розвитку — вплив однієї мови на іншу, запозичення тощо.
- Відмінності між українською та іншими слов'янськими мовами
- Ахатов Г. Х. Местные диалекты — надежный источник для сравнительно-исторического изучения языков. // «Вопросы диалектологии тюркских языков». Баку, 1963.
- Котляревский А. А. Сравнительное языкознание // Филологические записки, Воронеж, 1862.
- Шапиро М. М. Новый взгляд на современную систему сравнительного языкознания. // Филологические записки, Воронеж, 1874.
- Кареев Н. И. О «новом взгляде» г. Шапиро на современную систему сравнительного языкознания. (Возражение) // Филологические записки, Воронеж, 1874.
- Бодров Н. Н. Рудольф фон Раумер. Еврейский вопрос в сравнительном языкознании на западе. // Филологические записки, Воронеж, 1882.
- Реформатський Олександр Олександрович, Введение в языковедение, 5-е изд., М.: Аспект Пресс, 2007;
- Мейе А., Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков, 3 изд., пер. с франц., М. — Л., 1938;
- Томсен В., История языковедения до конца IX в., пер. с дат., М., 1938;
- Общее и индоевропейское языкознание, М., 1956;
- Иванов Вяч. В., Общеиндоевропейская, праславянская и анатолийская языковые системы, М., 1965;
- Щербак А. М., Сравнительная фонетика тюркских языков, Л., 1970;
- Иллич-Свитыч В. М., Опыт сравнения ностратических языков, т. 1, М., 1971, с. 38—102 (обзор литературы);
- Долгопольский А. Б., Сравнительно-историческая фонетика кушитских языков, М., 1973;
- Основы финно-угорского языкознания, М., 1974;
- Этимологический словарь славянских языков. Праславянский лексический фонд, в. 1—, М., 1974—;
- Бурлак С. А., Старостин С. А. Сравнительно-историческое языкознание, М., 2004;
- Лазарев А. Воронеж — ясли отечественного сравнительного языкознания, Воронеж, 2010
- Hoenigswald H, Language change and linguistic r econstruction, Chi., 1966;
- Current trends inlinguistics, v. 1-12; The Hague — P., 1963–1974;
- Haas M., The prehistory of languages, P. — The Hague, 1969;
- Kurilowicz J., Inflectional categories of Indo-European, Hdlb., 1964; его же, Indogermanische Grammatik, Bd 2 3 Hdlb., 1968-69;
- Zvelebil К., Comparative Dravidian phonology, The Hague — P., 1970.
- Порівняльно-історичне мовознавство // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 247—248.
- Володимир Федоріщев. Порівняльно-історичне мовознавство // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 431—433. — 634 с.
- Порівняльно-історичне мовознавство // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 403—404. — ISBN 978-966-439-921-7.
- Реконструкція мовна // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 435—436. — ISBN 978-966-439-921-7.
- Мельнічук О. С. Порівняльно-історичний метод у мовознавстві // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2.
- Порівняльно-історичний метод // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 499—500. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Хронологія відносна // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
