Портал:Наукова фантастика
портал проєкту Вікімедіа / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
редагувати
![]() Наукова фантастика (також НФ, англ. варіант sci-fi) (від грец. phantastikos — той, що стосується уяви) — жанр та метод у художній творчості; фантастика, в основі якої лежить екстраполяція на теми науки та технологій. В НФ-творах зображаються речі принципово можливі в рамках сучасної науки, засновані на теоріях або припущеннях. Важливе значення має також переконливе обґрунтування зображуваного. Наприклад, багато творів засновані на допущенні надсвітлових швидкостей, що суперечить спеціальної теорії відносності Ейнштейна, але все ж може обґрунтовуватися наукою. Досить часто, при вживанні терміну «фантастика», мається на увазі саме наукова фантастика. Засновником наукової фантастики вважається французький письменник Жуль Верн. У більшості випадків головною фантастичною складовою твору постає фантастична ідея: винахід (надсвітловий двигун, мислячий робот, телепорт) або відкриття (подорожі у часі, телепортація, нове джерело енергії), вигадане місце дії (інша планета, паралельний світ), уявна соціально-політична система (утопічна чи антиутопічна), жива істота або речовина з незвичайними властивостями (чужопланетяни, мутанти, антиматерія), незвичайна ситуація, пов'язана з наукою і технікою (паранормальні здібності)..::::::::::::::::читати далі |
Необхідні статті: Аторокс[fi] • Баррі Молзберґ[de] • Бетті Баллантайн • Брама Анубіса[en] • Волден два • Втеча Лоґана[en] • Горянин (телесеріал) • Дівчина, що стрибала крізь час[en] • Жеронімо Монтейро • Жорж-Жан Арно[fr] • Канопус в Аргусі: архіви• Кроуфорд Кіліен[en] • Милорад Янкович • Надзавдання • Олаф Шпіттел[de] • Остання людина[en] • Потвори • Слободан Шкерович • Там, де до пізньої пори птахи так солодко співали • Тривале завтра • Хесус де Арагон • Чарльз Ґрант[en] • Слободан Шкерович • Янець Менцигер • Японія тоне (фільм, 2006)
Української тематики: Аурентина (цикл творів) • Блакитна планета • Годованці Сонця • Де ти, плането Райдужна? • Діти безмежжя • Загнуздані хмари • Земля світлячків • І стіни пахнуть сонцем • К7 • На каравелі "Улюбленець Нептуна" • Над планетою – «Левіафан» • Нотатки з майбутнього • Писар Східних воріт притулку • Планета для робінзонів • Подорож буде небезпечною • Посада у всесвіті • Пролог • Спадкоємець Безсмертного • Три сезони мейстри, або Нормальний дурдом • Троє на Місяці • Феномен Фенікса • Хто ти? • Чарівний бумеранг: Космологічна феєрія • Чаша Амріти • Чистилище (Репортаж з того світу) • Тематичне поповнення: Книги • Критики, редактори та видавці фантастики • Письменники-фантасти • Телесеріали • Письменниці-фантасти • Фільми • Фантастика за країною • Фантастика за роками • Червоні посилання за темою
редагувати
![]() ![]() Ча́рльз Ма́йкл «Чак» Пола́нік (англ. Charles Michael «Chuck» Palahniuk, укр. Палагнюк; нар. 21 лютого 1962, Паско, Вашингтон) — американський сатиричний письменник і вільний журналіст українського походження, що живе в Портленді, Орегон. Більшості він відомий за відзначеним багатьма преміями романом «Бійцівський клуб» (англ. Fight Club), який пізніше було екранізовано Девідом Фінчером. Поланік має одну з найбільших спільнот послідовників в Інтернеті, що створена на його офіційному сайті. Творчість Поланіка, схожа за стилем на Брета Істона Елліса, Ірвіна Велша і Дугласа Копленда, зробила його одним з найпопулярніших новелістів Генерації Х.::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]() |
редагувати
![]() ![]() Рей Даґлас Бре́дбері (англ. Raymond (Ray) Douglas Bradbury; *22 серпня 1920, Вокіґен (Waukegan), Іллінойс, США — †5 червня 2012, Лос-Анджелес) — один із найвідоміших американських письменників-фантастів, автор близько 400 літературних творів різних жанрів: оповідань, романів, віршів, есе, п'єс для театру і радіо, кіно- й телесценаріїв. Твори письменника є впізнаваними за їх емоційним, психологічним стилем. На думку критиків, Бредбері є унікальним явищем в американській літературі[1].::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]()
|
редагувати
Телевізійні науково-фантастичні серіали ![]() «V» — американський науково-фантастичний телевізійний серіал, створений Кеннетом Джонсоном. Серіал умовно поділяють на два сезони. До першого сезону ввійшли дві серії, зняті 1983 року, і трьохепізодний сиквел «V: Фінальна битва», який завершив логічний сюжет. Проте з огляду на успіх у 1984–1985 було відзнято продовження серіалу у вигляді 19 коротких (по 40 хвилин) епізодів, які й склали другий сезон. Джонсон покинув «V» під час зйомок «Фінальної битви» через суперечки з каналом NBC щодо сюжетної лінії телесеріалу.[2] У 2009–2011 було відзнято рімейк «V».::::::::::::::::читати далі |
редагувати
Науково-фантастичні художні фільми «Еквілібріум» (англ. Equilibrium) — фантастичний антиутопічний бойовик 2002 р. режисера Курта Віммера. Головний герой фільму — Джон Престон, клерик (високопоставлений співробітник органів безпеки). У світі фільму всі емоції заборонені, і громадяни змушені приймати щоденні ін'єкції прозіуму (препарату що пригнічує емоції). Події розвиваються у футуристичному та похмурому місті-державі Лібрія. Третя світова війна спустошила планету й міркування про те, що людство, швидше за все, не переживе Четвертої, спонукали лідерів світу створити суспільство, вільне від конфліктів. Людські емоції — основна причина конфлікту, і тому будь-які емоційно стимулюючі матеріали були заборонені. Ці матеріали за рейтингом «ЄС-10» негайно повинні знищуватися спалюванням. Крім того, всі громадяни Лібрії зобов'язані для придушення емоцій приймати регулярні ін'єкції препарату під назвою «прозіум», що знаходиться у центрі «Еквілібріум». ![]() |
редагувати
Анімаційні науково-фантастичні фільми Остання фантазія: Духи всередині (англ. Final Fantasy: The Spirits Within) — повнометражний науково-фантастичний анімаційний фільм, виконаний за допомогою комп'ютерної графіки. Фільм вийшов 13 липня 2001 року і став першою анімаційною кінострічкою з близьким до фотореалістичного зображенням. Режисер — Хіронобу Сакагуті, творець відомої серії японських рольових ігор «Final Fantasy». Окрім однакової назви та кількох класичних імен сюжет фільму не пов'язаний з іграми серії. |
редагувати
![]() ![]() Меморіальна премія «Гросмейстер фантастики» імені Деймона Найта (англ. Damon Knight Memorial Grand Master Award) — американська літературна премія, що вручається за загальний пожиттєвий внесок до жанру фантастики (наукової фантастики, фентезі). Заснована 1975 року Асоціацією американських авторів наукової фантастики та фентезі (англ. Science Fiction & Fantasy Writers of America, SFWA). Після смерті фундатора Асоціації — американського письменника-фантаста, редактора і літературного критика Деймона Найта (1922—2002) була перейменована на його честь. Вручається в рамках нагородження премією «Неб’юла». Першим володарем титулу став Роберт Гайнлайн. .::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]()
|
редагувати
![]()
|
редагувати
![]() ![]() «Футура́ма» (англ. Futurama) — культовий американський мультиплікаційний серіал, створений на студії «20th Century Fox» Метом Ґрейнінґом (Matt Groening) і Девідом Коеном (David X. Cohen), авторами мультсеріалу «Сімпсони». Дія серіалу відбувається в Новому Нью-Йорку в 3000 році. У США серіал демонстрували на Fox Network з 28 березня 1999 року до 10 серпня 2003 року. Починаючи з січня 2008 року правами на трансляцію Футурами в США володіє Comedy Central. В Україні показ йшов на каналі M1, з 2007 по 2009 рік.::::::::::::::::читати далі |
Події:
Народилися:
- Ліонель Персі Райт (1923 – 2010)
- Джастін Лайбер[en] (1938 – 2016)
- Даґ Молітор[en] (1952 – 20..)
Померли:
- Томмазо Ландольфі (1908 — 1979)
| 11 липня = * Події:
Народилися:
Померли:
| 12 липня = * Події:
Народилися:
Померли:
| 13 липня = * Події:
Народилися:
- Теодор Герцка (1845-1924)
- Джон Джекоб Естор (1864-1912)
- Воле Шоїнка (1934)
- Стівен Робінетт (1941-2004)
- Стівен Лоуз (1952)
Померли:
- Джейн Лаудон(1807-1858)
- Дейвід Г. Келлер (1880-1966)
- Надін Гордімер (1923-2014)
- Томас Бергер (1924-2014)
| 14 липня = * Події:
Народилися:
- Єжи Жулавськи (1874-1915)
- Олександр Волков (1891-1977)
- Жорже Ананія (1941-2013)
- Крістофер Пріст (1943)
Померли:
- Григорій Адамов (1886-1945)
- Роберт Лаундс (1916-1998)
- Філліс Ґотліб (1926-2009)
| 15 липня = * Події:
Народилися:
- Геммонд Іннес (1913-1998)
- Роберт Конквест (1917-2015)
- Денніс Ф. Джоунз (1918-1981)
Померли:
- Гуго Гофмансталь (1874-1929)
- Вільям Ф. Темпл (1914-1989)
- Дейвід Фрейзер (1920)
| 16 липня = * Події:
Народилися:
- П'єр Бенуа (1886 — 1962)
- Роберт Шеклі (1928 — 2005)
- Шері Теппер (1929 — 2016)
Померли:
- Дейвід Ліндсі (1876 — 1945)
- Шандор Сатмарі (1897 — 1974)
| 17 липня = * Події:
Народилися:
- Роберт Кромі (1855-1907)
- Ерл Стенлі Гарднер(1889-1970)
- Бруно Ясенський (1901-1938)
- Валентина Журавльова (1933-2004)
- Мішель Демют (1939-2006)
- Вітторіо Каттані (1940)
- Ґранія Дейвіс (1943)
- Роберт Маккеммон (1952)
- Жан-Клод Дюньяк (1957)
- Корі Докторов (1971)
Померли:
- Джон Ґлоуг (1896-1981)
- Еріх Долежаль (1902-1990)
- Джон Кіппакс (1915-1974)
- Мікі Спіллейн (1918-2006)
| 18 липня = * Події:
Народилися:
- Сиріл Вейтс (1883-1946)
- Отто Віллі Гайль (1896-1956)
- Джон Гленн (1921)
- Євген Євтушенко (1933)
Померли:
- Фрідріх Фрекса (1882-1955)
- Артур Льюїс (1920-2009)
- Олександр Мірер (1927-20O1)
| 19 липня = * Події:
Народилися:
- Кирило Станюкович (1911-1986)
- Жаянт Нарлікар (1938)
- Віктор Келлехер (1939)
- П'єр Бенуа (1945)
- Кен Ренд (1946-2009)
- Ґарт Нікс (1963)
Померли:
- Ґроф Конклін (1904-1968)
- Елан Нурс (1928-1992)
- Януш Зайдель (1938-1985)
| 20 липня = * Події:
Народилися:
Померли:
| 21 липня = * Події:
Народилися:
- Євген Велтистов (1934-1989)
- Дейвід Файнтач (1944-2006)
- Уго Малагуті (1945)
- П'єрфранческо Проспері (1945)
Померли:
- Антоній Погорільський(1787-1836)
- Ґуставус Поуп (1828-1902)
- Жозе Мозеллі (1882-1941)
- Дюла Хернаді (1926-2005)
- Джек Ґоган (1930-1985)
- Едгар Докторов (1931-2015)
| 22 липня = * Події:
Народилися:
- Дін Маклафлін (1931)
- Марцін Вольський (1947)
Померли:
- Сара Чемпіон(1906-2002)
- Реджинальд Бретнор (1911-1992)
| 23 липня = *
Події:
Народилися:
- Сергій Снігов (1910 — 1994)
- Сиріл Корнблас (1923 — 1958)
- Теа Бекман (1923 — 2004)
Померли:
- Маргарет Мехі (1936 — 2012)
- Дональд Бартелмі (1931 — 1989)
- Агоп Мелконян (1949 — 2006)
| 24 липня = * Події:
Народилися:
- Олександр Дюма (1802-1870)
- Джон Д. Макдональд (1916-1986)
- Баррі Молзберґ (1939)
Померли:
- Джеррі Егерн (1946-2012)
| 25 липня = * Події:
Народилися:
- Джозеф Ділейні (1945)
- Браєн Стейблфорд (1945)
Померли:
- Александр Кей (1904-1979)
| 26 липня = * Події:
Народилися:
- Едвін Балмер (1883-1959)
- Андре Моруа (1885-1967)
- Олдос Гакслі (1894-1963)
- Стенлі Кубрик (1928-1999)
- Лоуренс Вотт-Еванс (1954)
Померли:
- Джузеппе ді Лампедуза (1896-1957)
- Френк Дорн (1901-1981)
- Сакьо Комацу (1931-2011)
- Ален Дорем'є(1933-1998)
- М. Джон Гаррісон (1945)
| 27 липня = * Події:
Народилися:
- Гільєр Беллок (1870-1953)
- Остін Голл (1880-1933)
- Сідні ван Сайок (1939)
- Франсіс Бертело (1946)
- Кейт Еліот (1958)
Померли:
- Джордж Маклауд Вінзор (1856-1939)
- Ед Емшвіллер (1925-1990)
- Мік Фаррен (1943-2013)
- Володир Гопман (1947-2015)
| 28 липня = * Події:
Народилися:
Померли:
| 29 липня = * Події:
Народилися:
- Гаррі Муліш (1927-2010)
Померли:
- Остін Голл (1880-1933)
- Сюзанна Мартел (1924-2012)
| 30 липня = * Події:
Народилися:
- Олександр Вельтман (1800-1870)
- Євген Ріхтер[en] (1838-1906)
- Андре Моруа (1885-1967)
- Реджинальд Бретнор (1911-1992)
- Борис Ляпунов (1921-1972)
- Яцек Дукай (1974)
- Шері Пріст (1975)
Померли:
- Еморі Голловей[de] (1885-1977)
- Інгмар Бергман (1918-2007)
- Джеймс Бліш (1921-1975)
| 31 липня = * Події:
Народилися:
Померли:
|}}
редагувати
Науково-фантастичні романи 451° за Фаренгейтом (англ. Fahrenheit 451) — роман-антиутопія американського письменника Рея Бредбері в жанрі наукової фантастики. Вперше побачив світ у 1953. Книга була присвячена автором «Донові Конгдону із вдячністю». Цей роман Рей Бредбері надрукував на взятій напрокат у громадській бібліотеці друкарській машинці на основі рукописних заміток. Скорочений до новели роман був надрукований.::::::::::::::::читати далі |
редагувати
Науково-фантастичні повісті «Рокові́ я́йця» (також «Фатальні яйця») — фантастична повість Михайла Булгакова, впершу опублікована у 1925 році. Також була надрукована скорочено під назвою «Промінь життя» (рос. Луч жи́зни) того ж року. Події повісті відбуваються у 1928 році. Геніальний зоолог професор Володимир Іпатійович Персиков випадково виявляє дивовижний феномен стимуляції ембріонів світлом червоної частини спектру. Зародки в ікринках, опромінені променем, який відкрив Персиков, починають розвиватися набагато швидше і досягають набагато більших розмірів, ніж звичайні організми, однак також вони стають більш агресивними і дуже швидко розмножуються. У той же час по всій країні прокочується куряча епідемія, й один радгосп на чолі з людиною на прізвище Рокк вирішує використати відкриття Персикова для відновлення поголів'я курей..::::::::::::::::читати далі |
редагувати
Науково-фантастичні оповідання «Аргонавти часу» (англ. The Chronic Argonauts) — оповідання англійського письменника Герберта Веллса. Видане у 1888 році, воно передувало більш відомому твору Веллса «Машина часу» (1895). Оповідання завершується відкритим фіналом. Продовження були написані, але не видавалися. Оповідь ведеться від третьої особи, оповідач описує прибуття таємничого винахідника до тихого валлійського міста Лліддвідд (Llyddwdd). Доктор Мосес Небогіпфел поселяється в покинутому будинку, власник якого загадковим чином загинув. Доктор вирізнявся своєю манерою говорити та створенням в облаштованій лабораторії незрозумілих деталей. Місцеві мешканці сприймали його есперементи як чаклунство, і запідозрили його у зв'язку з потойбічною силою після смерті одного з містян. Розгніваний натовп пішов до будинку Небогіпфела, але той встиг втекти разом зі священиком Ілією Куком, за допомою пристрою, який просто зник за лабораторії. .::::::::::::::::читати далі |
редагувати
Книжкові науково-фантастичні саги Фундація, Заснування або Основа (англ. Foundation) — вигаданий всесвіт, що об'єднує цикл із семи романів Айзека Азімова, класика наукової фантастики, про Роботів, становлення Імперії та Фундацію та розповідає про розпад могутньої Галактичної імперії та її прискорене відродження з допомогою «плану Селдона». Входить до складу 19-томного циклу Айзека Азімова Історія майбутнього Гарі Селдон, найвидатніший математик Галактичної імперії, розвинув науку, яку він назвав психоісторією, за допомогою якої міг передбачати історичні події в масштабах Галактики. Його передбачення свідчили про швидкий і неминучий розпад Галактичної імперії та про період смути, що повинен був тривати 30 тис. років. Селдон жодним чином не міг зупинити розпад, але він розробив план, як скоротити період смути до 1000 років. Для цього він під приводом компіляції Галактичної Енциклопедії, зібрав на забутій далекій планеті Термінус на краю Галактики видатних науковців. Перед смертю Селдон зробив записи своїх передбачень, які жителі Термінуса повинні продивлятися через певні проміжки часу, при настанні наступної кризи розвитку, звіряючи, чи йде історія за «планом Селдона». З початком розпаду Імперії вчені з Термінуса втратили державне фінансування, й повинні були викручуватися самі. Маючи знання, але не маючи ресурсів, вони вдосконалили відомі технології, які в охоплених розбратом інших частинах Імперії почали забуватися. У першій книзі серії, зробленій у вигляді новел, темою яких я послідовні селдонівські кризи, Азімов розповідає про перемогу на Термінусі прагматизму над абстрактним теоретизуванням, про використання релігії для умиротворення й підкорення агресивних сусідніх планетних систем, про розвиток торгової мережі й відмову від релігії на користь відносин, основаних на взаємовигоді. У другій книзі уже зміцнілий Термінус стикається із залишками Галактичної імперії. При кожній кризі відкривається запис Селдона, і жителі Термінусу переконуються в тому, що все йде за планом. .::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]() |
редагувати
![]() ![]()
|
редагувати
![]()
|
редагувати
![]() |
|
- Isherwood, Christopher (October 1950), «A Review of The Martian Chronicles», Tomorrow 10: 56-58
- Кеннет Джонсон (сценарист/режисер) (2001). V: DVD commentary (DVD). Warner Home Video.