Loading AI tools
український композитор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
І́гор Дми́трович По́клад (10 грудня 1941, Бішкек) — український композитор та опермейстер. Лауреат Шевченківської премії (1986). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Народний артист України (1997). Герой України (2021). Національна легенда України (2024)[1]. Член НСКУ.
Поклад Ігор Дмитрович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 10 грудня 1941 (82 роки) |
Місце народження | Бішкек, Киргизька РСР, СРСР |
Громадянство | СРСР → Україна |
Професія | композитор, опермейстер |
Освіта | КІМ ім. Глієра, Київська державна консерваторія |
Праця в операх | Одеський театр оперети |
Співпраця | Ю. Рибчинський, О. Вратарьов |
Нагороди | |
Премії | |
www.poklad.com.ua | |
Файли у Вікісховищі |
Народився в місті Фрунзе (тепер Бішкек, Киргизстан) у родині кадрового військового під час евакуації. Після закінчення II СВ родина повернулася в Україну, де в 1957 році Ігор закінчив СШ № 4 в місті Тернопіль та одночасно семирічну музичну школу по класу фортепіано. У тому ж 1957 розпочав навчання на історико-теоретичному відділенні КІМ ім. Глієра. По закінченні третього курсу Поклад перевівся на композиторський факультет Київської державної консерваторії, клас професора А. Я. Штогаренка, яку закінчив в 1967 році.
Ще навчаючись в училищі і працюючи там само концертмейстером, робить перші серйозні кроки у творчості — вже перша пісня, написана ним у співавторстві з Борисом Олійником «Пісня не заблукає», виконана Костянтином Огнєвим, стає популярною.
1966 року до Поклада звертаються чиновники мінкульту з пропозицією організувати дівочий співочий колектив. Ігор Поклад створює унікальний на ті часи проєкт — вокально-інструментальний ансамбль «Мрія». Вже за перший рік свого існування колектив входить у всесоюзну гастрольну мережу. За кілька років «Мрія» стає лауреатом Всесоюзного конкурсу артистів естради, поряд з легендарними на той час «Піснярами». 1968 року Поклад вимушений припинити керування колективом через відбуття до лав Радянської армії. В армії познайомився з поетом-початківцем, згодом метром української пісні, Юрієм Рибчинським. Разом вони створюють кілька знаменитих хітів та стають широковідомими.
За нових часів амбіційні творчі проєкти за браком засобів довелось згорнути. 2014 року переніс кілька складних операцій[2]. Певний час співпрацював з Академічним ансамблем пісні і танцю ДПСУ[3]. У 2022 пережив російську окупацію, був евакуйований у числі багатьох інших мешканців Ворзеля[4].
1973 року Ігор Дмитрович вирішив спробувати свої сили в театрі, він погоджується на пропозицію розпочати роботу над продовженням музичної п'єси «Весілля в Малинівці». З готовим твором він та Рибчинський прибули до Одеського театру оперети. Рішення про постанову версії Поклада було прийнято одноголосно і практично миттєво.
Наступною роботою опермейстера стала «Конотопська відьма», драматург Богдан Жолдак, написана в 1982 році ця оперета й досі не сходить зі сцен українських театрів. За словами театральних критиків ця п'єса вже давно стала класикою жанру. Усього за кілька років з'явилося ще півтора десятка мюзиклів.
У пошуках нових вражень Поклад займався у галузі кінематографу, розпочавши співпрацю з режисером Леонідом Биковим та написавши музику до одного з його фільмів «Де ви, лицарі?». Загалом композитор працював у більш ніж 40-ка художніх фільмах. Найприкрішою своєю помилкою Ігор Дмитрович вважав відмову від роботи у фільмі «В бій ідуть тільки „старики“». Також перу композитора належить музика до класичних мультиплікаційних стрічок «Як козаки…» та «Енеїда».
Сценічні твори
для симфонічного оркестру
для струнного оркестру
для хору
пісні (понад 150), у тому числі
|
|
Музика до фільмів:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.