Пижівка
село в Хмельницькій області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село в Хмельницькій області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Пи́жівка — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Входить до складу Новоушицької селищної громади.
село Пижівка | |
---|---|
Дністровське водосховище поблизу села Пижівка | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Новоушицька селищна громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1786 |
Населення | 482 (станом на 2021 рік) |
Площа | 2,068 км² |
Густота населення | 327,85 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32652 |
Телефонний код | +380 3847 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°35′56″ пн. ш. 27°09′11″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
243 м |
Водойми | річка Батіжок |
Відстань до обласного центру |
125 км |
Відстань до районного центру |
34 км |
Найближча залізнична станція | Дунаївці |
Відстань до залізничної станції |
74 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 3265, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с.Зелені Курилівці |
Карта | |
Мапа | |
Можливо, в основі назви села – прізвисько першого поселенця.
Село лежить на лівому березі річки Дністер, та наприкінці гирла Ушиці.
В джерелах різного часу село фігурує під назвами: Pobisowka (1630–1650), w Pyzuwce (1765), Pyžowka (1775), Pižuwka (1784), Пижовка (1805), Пыжовка (серед. ХІХ ст.), Пижівка (1926)
У 1795—1797 роках Пижівка входила до Ушицького округу Подільського намісництва, а в 1797—1923 роках до Грушківської волості Ушицького повіту Подільської губернії.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
Згідно статистичних даних Центрального статистичного комітету, що опубліковані 1885 року, в Пижівці проживало 486 осіб, було: 59 дворових господарств, православна церква, заїжджий будинок, кузня.
За даними офіційних джерел (тогочасноих ЗАГСів, які хоч і не завжди реєстрували правдиву кількість померлих, саме від голоду, бо було заборонено вказувати, що людина померла голодною смертю[1]) в селі в 1932–1933 роках загинуло близько 13 жителів села. На сьогодні встановлено імена лише 7 осіб. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932–1933 років, складених Федірківською сільською радою згідно даних місцевого РАГСу (хоча й звіритися з конкретними документальними свідченнями стає майже неможливо, оскільки не всі вони дійшли до наших днів, у силу різних обставин[2] Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.[3]
|
Кількість померлих і їх особисті дані не є остаточними, оскільки не всі дані збереглися і не все заносилося до книг обліку[4] тому є ймовірність, того, що мартиролог Голодомору в селі буде розширений[5] Наразі, згідно попередніх списків уже можна дійти висновків: що серед померлих селян більшість були селянами-односібниками, які не працювали в артілі чи колгоспі, і це є підтвердженням навмисних дій тодішньої влади — на знищення українського незалежного селянства.
Населення становить 482 особи (2021 рік)[6].
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Городище, енеоліт-бронза, рання залізна доба, слов’яноруський період (археол.).
Розташоване в ур. Дівич Гора за 1,3 км на захід від села, на високому мисі над р. Ушицею, займає кінець мису. Уперше обстежене в третій чверті ХІХ ст. У вузькій мисовій частині городища в 1977 р. споруджено опору високовольтної лінії електропередачі, якою переплановано частину майданчика і знесено внутрішній вал. Обстежувалося на рівні археологічних розвідок експедицією Кам'янець-Подільського педінституту у 1970-х рр., 1978 р. М.П. Кучерою, 1993 р. Л.І. Кучугурою та О.О. Якубенко. 1978 р. на поверхні городища знайдено багато фрагментів трипільської кераміки, кілька – ранньозалізної доби, й один – ІХ-Х ст. з лінійно-хвилястим орнаментом. 1993 р. тут разом з 85 трипільською знайдено кераміку VIII-IX ст. В одній з праць І.С. Винокура городище датоване ХІІ-ХІІІ ст. 2011 р. обстежував С.П. Маярчак. З півночі на південь поверхня мису поступово опускається на 2-3 м. Абсолютна висота близько 224 м. Трикутний у плані майданчик городища (з приблизними розмірами сторін 110, 130 та 180 м) з вузького південного боку був відрізаний від стрілки мису валом і ровом завдовжки 44 м. Висота валу від дна рову 4,5 м, ширина рову перед ним – 8 м. 1977 р. унаслідок спорудження опори високовольтної лінії електропередачі ця оборонна лінія була повністю знівельована. На 100 м північніше, знесеної опорою ЛЕП оборонної лінії, на території просіки, на сьогодні збереглися залишки ще однієї оборонної лінії, яка захищала майданчик з напольного боку. Прямий вал і рів перегороджують кінець мису впоперек у місці, де починається його різке звуження у напрямку стрілки. Первісна довжина цього валу була приблизно 130 м, тепер – 80 м: частина валу, очевидно,знесена при будівництві опориЛЕП. У східній частині мису тепер є розрив між ділянками валу, завширшки 8 м (хоча в'їзд на городище століття тому фіксувався із заходу). Висота цього валу від дна рову близько 1 м, ширина – 5 м; глибина рову – близько 0,5 м, ширина – 7 м. В насипу валу значна домішка каміння. Територія майданчика городища у південній частині кам’яниста, на схилах мису багато кам’яних брил. На еродованих ділянках у східній частині майданчика городища виявлено невиразні дрібні фрагменти ліпної кераміки (ранньої залізної доби) та залишки спаленої деревини. Час спорудження укріплень достеменно не з’ясовано. Можливо, слов’яно-руське населення використовувало давніші укріплення.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Дністер. Урочище Лоївці біля села Пижівка // «Roman Brechko» |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.