Пакт Молотова — Ріббентропа
угода про ненапад між Німеччиною і СРСР / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Пакт Молотова — Ріббентропа?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Угода про ненапад між Німеччиною та СРСР (нім. Deutsch-sowjetischer Nichtangriffspakt; рос. Договор о ненападении между Германией и Советским Союзом[3]), або Пакт Молотова — Ріббентропа, неофіційно також Пакт Гітлера — Сталіна[4][5][6], нацистсько-радянський пакт[7] або нацистсько-радянський союз[8] — розрахована на 10 років міждержавна угода від 23 серпня 1939 року[9], підписана у Москві міністром МЗС Німеччини Йоахімом фон Ріббентропом та Головою Ради народних комісарів, народним комісаром закордонних справ СРСР В'ячеславом Молотовим у присутності члена Політбюро ЦК ВКП(б), секретаря ЦК ВКП(б), члена Виконавчого комітету Комінтерну Йосипа Сталіна та посла Німеччини Вернера фон дер Шуленбурга.
Пакт Молотова — Ріббентропа | |
---|---|
Тип | пакт про ненапад[1] і таємна угодаd[1] |
Підготовлено | 1939 |
Підписано | 23 серпня 1939 |
Місце | Москва |
Підписанти | Йоахім фон Ріббентроп і Молотов В'ячеслав Михайлович |
Сторони | СРСР і Третій Райх |
Текст у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Угода спиралась на Берлінську угоду 1926 року, а з нею, і на Рапалльську угоду 1922 року.
Пакт гарантував нейтралітет СРСР у конфлікті Третього Райху з Польщею та країнами Заходу. Як додаток до договору було підписано таємний протокол, що розділив радянські та німецькі «сфери впливу» на території Польщі, Литви, Латвії, Естонії та Фінляндії. У таємному протоколі також визнавалася зацікавленість Литви у Віленському краї, а Німеччина заявляла про повну незацікавленість у Бессарабії. Зазначені в цьому протоколі території в подальшому були швидко захоплені відповідно Третім Рейхом та Радянським Союзом.
Підписання угоди 23 серпня 1939 року було важливим тактичним епізодом, що розкривав стратегічні наміри сторін — керівництва Третього Рейху та СРСР. Таємним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі та поділ Польщі між ними при очікуваному в ті дні нападі Німеччини на Польщу[10].
Договір, разом з іншими радянсько-німецькими угодами, фактично втратив силу 22 червня 1941 року після нападу Німеччини на СРСР[11]. 1989 року З'їзд народних депутатів СРСР засудив додатковий таємний протокол договору, й визнав його нечинним від моменту підписання[12].