Охіньки
село в Чернігівській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село в Чернігівській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
О́хіньки (до 2009 року — Охиньки[2]) — козацьке село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення — 699 осіб. Входить до складу Сухополов'янської сільської громади.
село Охіньки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Прилуцький район |
Тер. громада | Сухополов'янська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA74080170350051087 |
Облікова картка | Охіньки |
Основні дані | |
Засноване | 1600 |
Перша згадка | 1600 (424 роки)[1] |
Населення | 699 |
Площа | 3,039 км² |
Густота населення | 230,01 осіб/км² |
Поштовий індекс | 17550 |
Телефонний код | +380 4637 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°39′43″ пн. ш. 32°42′43″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
125 м |
Водойми | річки: Утка, Удай |
Відстань до обласного центру |
181 км |
Відстань до районного центру |
26,1 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Охіньки, вул. Шевченка, 13 |
Сільський голова | Маснуха Володимир Іванович |
Карта | |
Мапа | |
|
Розташовано за 26 км від райцентру і залізнич. ст. Прилуки. Через село проходить автодорога Прилуки—Суми (Н07)
Виявлено поселення епохи неоліту і бронзи (4—2 тис. до н. е.), ранньослов'янського часу (1 тис. н. е.), Київ. Русі (11—13 ст.).
Селом протікає річка Утка, ліва притока Удаю. Біля села розташований Охинський ентомологічний заказник.
Село входило до 1781 року до Срібнянської сотні Прилуцького полку. а потім до Прилуцького повіта Чернігівського намісництва[3]
Найдавніше знаходження на мапах кінець 18 сторіччя[4]
У 1862 році у селі володарському та козачому Охіньки (Охиньки) була церква, завод та 237 дворів де жило 1350 осіб[5]
У 1881 — 1571 ж.
У 1911 році у селі Охіньки була церква Введення у храм Пресвятої Богородиці[6][3], земська та церковно-прихідська школи та жило 2005 осіб[7]
До 2019 року орган місцевого самоврядування — Охіньківська сільська рада, якій було підпорядковане село Пручаї.
1917 року село увійшло до складу УНР. Після численних змін влади у селі закріпилися загони російських більшовиків. 1929 окупаційна влада почала масовий грабунок приватних господарств під виглядом організації колгоспів. 1932 комуністи організували убивства голодом, жертвами яких, зокрема, стали родини Погорілих, Клочків, Кузьменків, Завгородніх. Список жертв комуністичного Геноциду-Голодомору у селі Охіньки міститься у Національній книзі пам'яті.[8]
У 1946 встановлено надгробки на колективні могили солдат, які загинули у боях у селі 1943.
На 1988 р. в Охіньках — центр, садиба колгоспу ім. Т. Г. Шевченка (спеціалізація — тваринництво, виробництво зерна і цукрового буряку), середня школа, лікарня, Будинок культури, кіноустановка, б-ка.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 683 | 97.71% |
російська | 15 | 2.15% |
білоруська | 1 | 0.14% |
Усього | 699 | 100% |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.