Оскар (6-та церемонія вручення)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
6-та церемонія вручення кінопремії «Оскар» відбулася 16 березня 1934 року в готелі «Амбасадор» у Лос-Анджелесі. На здобуття премії було висунуто кінофільми, що вийшли в період із серпня 1932 року по грудень 1933[1]. З цього моменту вручення премій відбувається кожної весни за досягнення в кінематографії, здобуті в попередньому календарному році.
6-та церемонія вручення премії «Оскар» | |
---|---|
Дата | 16 березня 1934 |
Місце проведення | Готель «Амбасадор», Лос-Анджелес, США |
Ведучий | Вільям Роджерс |
Тривалість | 1 год. 50 хв. |
Найважливіші | |
Найкращий фільм | «Кавалькада» |
Найбільше нагород | «Кавалькада» (3) |
Найбільше номінацій | «Кавалькада», «Прощавай, зброє», «Леді на один день» (4) |
Уперше було вручено нагороди в номінації «Найкраща робота асистента режисера». Цього року, було сім переможців та ще одинадцять номінантів. Оцінювалася їхня робота не за конкретний фільм, а за досягнення протягом року загалом. Номінація проіснувала до 1938 року[2].
Найкращим фільмом стала екранізація п'єси Ноела Коварді «Кавалькада» — епічне полотно, що охоплює період з 1899 по 1933 роки й описує основні події цих років — Англо-бурська та Перша світова війни, смерть королеви Вікторії й потоплення «Титаніка». Картина перемогла також у номінаціях «Найкраща режисерська робота» (Френк Ллойд) і «Найкраща робота художника» (Вільям С. Дарлінґ)[2].
Найкращим актором був визнаний англійський актор Чарльз Лотон за виконання головної ролі в стрічці «Приватне життя Генріха VIII», який критики назвали «історико-біографічна трагікомедія». Найкращою акторкою стала Кетрін Гепберн за фільм «Ранковий підйом». Акторка вирішила не відвідувати церемонію нагородження, а також наступні церемонії протягом усієї своєї кар'єри, але була в захваті від перемоги[3].
Волт Дісней знову отримав нагороду в категорії «Найкращий анімаційний короткометражний фільм» за мультфільм «Три поросятка». Його оптимістична хітова пісня: «Хто боїться великого злого вовка?» (на основі мелодії «Щасливого дня народження») стала гімном епохи депресії. Під час прийняття нагороди він назвав статуетку «Оскаром» — і був першим переможцем, який публічно визнав назву нагороди (хоча Академія офіційно не приймала прізвисько до 1939 року)[2].