Loading AI tools
Річка в Сибіру, Росія З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ни́жня Тунгу́ска — річка в Росії, в Іркутській області і Красноярському краю, права притока річки Єнісей.
| Нижня Тунгуска | |
|---|---|
.jpg) | |
 | |
| 58°02′42″ пн. ш. 105°40′39″ сх. д. | |
| Витік | Середньосибірське плоскогір'я |
| • координати | 58°2′42″ пн. ш. 105°40′39″ сх. д. |
| • висота, м | 570 м |
| Гирло | Єнісей |
| • координати | 65°47′0″ пн. ш. 87°57′20″ сх. д. |
| Басейн | басейн Єнісею |
| Країни: |  Росія |
| Регіон | Красноярський край |
| Довжина | 2 989 км |
| Площа басейну: | 473 000 км² |
| Середньорічний стік | 3 680 м3/с |
| Притоки: | Непа, Bol'shaya Yerëmad, Ilimpeya Riverd, Nidymd, Taimura Riverd, Uchamid, Yeykad, Кочечум, Vivi Riverd, Tutonchanad, Severnaya Riverd, Yambukan Riverd і Eratchimod |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Бере початок на півдні Середньосибірського плоскогір'я, на схід від Ангарського кряжу. У верхній течії (до гирла річки Ілімпея) протікає в широкій долині; у річищі багато перекочувань. У нижній течії (впродовж 1 300 км) часто зустрічаються озеровидні розширення (до 20—25 км). При перетині трапів місцями: тече в ущелинах (ширина менше 200 м) з прямовисними берегами (заввишки 100—200 м), утворює пороги і довгі кам'яні мілини: (корги) заввишки 8—10 м. Нижче порогів глибини до 60—100 м, водоверті. Середні глибини річки 4—6 м, на перекочуваннях 2,5—3 м.
Найбільші пороги: Ждановський, Вівинський, Учамінський і Великий. Швидкість на порогах до 5 м/с. Живлення переважне снігове. Повінь у верхів'ях в травні — червні, в низовинах у травні — липні. Взимку глибока межень (стік менше 1% від річного). Замерзає в жовтні, іноді на початку листопада, скресає в травні. Льодохід продовжується від 4—5 до 9—11 діб; у звуженнях утворюються могутні затори, і рівень піднімається на 20—35 м.
У річищі — Тунгуський вугільний басейн
За річним стоком Нижня Тунгуска займає одинадцяте місце серед всіх річок Росії. Середньорічна витрата води у гирлі становить 3 680 м³/с, що відповідає річному стоку 116 км³ на рік.[1] Мінімальна витрата за останні 50 років у районі гідрографічного пункту «Великий поріг», спостерігалася у 1967 і становила 2 861 м³/с, максимальна — 4 690 м³/с у 1974, відповідно, для гирла річки ~ 3 093 м³/с і ~ 5 070 м³/с . Живлення річки відбувається за рахунок танення снігу та літніх дощів. У зимовий час річка маловодна, так як її басейн розташований в області вічної мерзлоти і вона отримує дуже мізерне ґрунтове живлення. За спостереженнями протягом 52 років, мінімальний середньомісячний потік становив 27,8 м³/с у березні 1969 року — це була незвично суха зима — у той час як максимальна витрата води протягом місяця доходила до 31,5 тис. м³/с (червень 1959).[2]
Нижче наводиться діаграма середньої водності Нижньої Тунгуски в м³/с по місяцях, отримана на підставі 52 років спостережень з контрольно-вимірювальної станції «Великий Поріг».[2]
На час весняно-літнього паводка припадає 73% річного стоку річки.[3] Амплітуда коливання рівня води дуже велика і є найбільшою із основних річок Росії. У звужених місцях спостерігаються потужні затори льоду, при яких рівень піднімається на 30-35 м вище меженю. Весняний льодохід на Нижній Тунгусці протікає бурхливо; сліди його дії на узбережжі видно по відполірованих скелях, вирваних із корінням деревах.[1] В окремі дні весняний паводок сягає 74-112 тис. м³/с і забезпечує до 50-70% паводкового обсягу води в нижній частині Єнісею.[4][5]
Основною притокою Нижньої Тунгуски є річка Кочечум довжиною 733 км, із середньорічною витратою води у гирлі 600 м³/с і площею басейну близько 96,4 тис. км².[6]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
