Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Міхрімах Султан (осман. مهر ماه سلطان; близько 1522, Стамбул, Османська імперія — 25 січня 1578, Стамбул, Османська імперія) — османська принцеса. Дочка османського султана Сулеймана I і його дружини Хасекі Хюррем-султан (Роксолани). Найвпливовіша дочка Султана за всю історію Османської Імперії.
| Міхрімах-султан | |
|---|---|
| Mihrimah Sultan | |
 | |
| Султана | |
| 1558 — 1574 | |
| Народилася | 21 березня 1522 Стамбул |
| Померла | 25 січня 1578 (55 років) Стамбул |
| Похована | Tomb of Suleiman the Magnificentd |
| Країна | Османська імперія |
| Національність | туркеня |
| Династія Османи , член династії Османів | |
| Рід Османи | |
| Батько | Сулейман I |
| Мати | Хасекі Хюррем-султан |
| У шлюбі з | Дамат Рустем-паша |
| Діти | сини: султанзаде Осман. доньки: Айше Хюмашах Султан |
| Релігія | іслам |
Міхрімах народилася близько 1522 року в Стамбулі[1][2][3] і в султанському палаці Топкапи і була єдиною дочкою і другою дитиною з шістьох дітей османського султана Сулеймана I і Хюррем султан. Ім'я Міхрімах означає «місяць та сонце». Існує легенда, що саме таке ім'я дівчинці дала її бабуся Айше Хафса Султан тому що в годину народження дівчинки, вийшла на терасу та побачила, що сонце вже вийшло, а місяць ще не сховався.
У Міхрімах було четверо братів: Шехзаде Мехмед, Шехзаде Селім (майбутній Селім II), Шехзаде Баязид і Шехзаде Джихангір[1][2]. Міхрімах була улюбленою[4], і згідно з популярною версією, єдиною дочкою султана[5], яка пережила дитинство[6][7]. Чагатай Улучай називає дочкою Сулеймана I Разіє султан, про яку немає ніякої інформації, крім напису на могилі в мавзолеї молочного брата султана Яхьї-ефенді[8].
Міхрімах виховувалася і здобувала освіту під чуйним керівництвом її знаменитої матері[5]: за повідомленнями сучасників, Міхрімах була добре вихована, красиво говорила, мала гарний почерк і красивий стиль письма. Крім того, Міхрімах була надзвичайно набожною[5].
У другій половині правління султана Сулеймана I його фаворитом став Рустем-паша[9]. Султан часто запитував поради Рустема, що не могло не налаштувати на ворожнечу іншого фаворита Сулеймана — великого візира Паргали Ібрагіма-пашу. Побоюючись втрати впливу, великий візир призначив Рустема, який до цього обіймав набагато менш важливу посаду мірахура, на посаду губернатора у віддаленій провінції Діярбакир[9]. Приблизно в цей же час, за чутками, Хюррем султан дізналася про те, що Рустем висловлює бажання одружитися з Міхрімах, і підтримала його у цьому[10]. Сулейман погодився на шлюб Рустема і його улюбленої дочки, для чого також збирався назвати Рустема своїм візиром. Однак незабаром поповзли чутки, поширювані ймовірно ворогами Рустема, про те, що він хворий на проказу. Сулейман був засмучений тим, що трапилося, проте для перевірки відправив до майбутнього зятя лікаря, який визначив, що Рустем здоровий: на одязі обстежуваного була виявлена воша, що виключило імовірність хвороби[9][10][5]. У липні 1538 року помер бейлербей Анатолії Мустафа-паша і його посаду отримав Рустем[10].
26 листопада 1539 року на Іподромній площі почалися святкування з нагоди обрізання молодших братів Міхрімах — Баязида і Джихангіра[9]; потім, впродовж святкувань, 4 грудня,[10] було укладено шлюб між Рустемом і Міхрімах[5]. Після весілля подружжя залишилося в Стамбулі, де разом з Хюррем султан утворили вузьке коло впливу на султана[11]. Через 2 роки після весілля Міхрімах народила доньку Айше Хюмашах Султан а через 19 років сина султанзаде Османа.
У травні 1541 року після зняття з посади іншого зятя султана, Лютфі-паші (дружина Шах-султан), чоловік Міхрімах став другим візиром[10]; в 1544 році Рустем паша отримав посаду великого візира. У тому ж 1544 році Міхрімах разом з матір'ю і чоловіком відвідала Бурсу, де зібралися брати Міхрімах, які постійно проживали в своїх санджак; зустріч тривала сорок днів[12].
Невідомо, наскільки Міхрімах була прив'язана до чоловіка, однак після смерті Рустема в 1561 році вона більше заміж не виходила[5]. Вона переїхала в султанський палац[13], де залишалася до смерті брата Селіма II[5].
Хоча немає ніяких доказів причетності Міхрімах або її матері до падіння її старшого єдинокровного брата Мустафи, багато джерел, як османські, так і зарубіжні, вважали, що таким чином вони розчищали шлях до влади одного з синів Хюррем — Селіма або Баязида; прихід до влади Мустафи був невигідний нікому з них: Рустем позбувся б посади і, можливо, голови, Хюррем втратила б статус і всіх своїх синів, а Міхрімах — чоловіка, братів і вплив[11]. Як би там не було, яничари після страти Мустафи в 1553 році вимагали страти Рустема, але життя йому врятувала Міхрімах, вмовлюючи матір вплинути на рішення Сулеймана. Рустем був знятий з поста великого візира, але зберіг життя[5].
Коаліцію «Хюррем-Міхрімах-Рустем» вважали причетною і до страти великого візира Кара Ахмеда паші, який також був зятем султана — чоловіком його сестри Фатьми[5]. Кара Ахмед прийшов до влади в 1553 році, відразу після страти шехзаде Мустафи, коли Рустем паша був знятий з посади. Кара Ахмед пробув на посаді трохи менше двох років, після чого, за чутками, був звинувачений Рустемом у хабарництві і страчений. Смерть Кара Ахмеда паші повернула посаду великого візира Рустему-паші[14].
.jpg)
Хюррем султан померла в 1558 році. Після смерті матері Міхрімах почала виконувати обов'язки валіде-султан (1558—1574 р.)[5]; вона також стала головною радницею батька і повідомляла йому новини під час відсутності Сулеймана I в столиці[15]. Міхрімах, також як і її мати, разом з чоловіком підтримувала Баязида[5], як спадкоємця престолу. Однак незадовго до смерті чоловіка і падіння Баязида 1561 року Міхрімах, розчарована його байдужістю, перекинулася на бік шехзаде Селіма, який після сходження на престол дарував сестрі 50 тисяч золотом на невідкладні потреби. Після смерті батька Міхрімах стала найвпливовішою і шанованою жінкою в гаремі спочатку брата Селіма II, а потім і племінника Мурада III[5]. Саме Міхрімах подарувала племіннику наложницю Сафіє, яка на довгі роки стала улюбленицею Мурада III[16].
Ім'я Міхрімах носять дві мечеті в Стамбулі: одна була побудована за наказом султана Сулеймана I в Ускюдарі, інша — за розпорядженням самої Міхрімах в Едірнекапи[17]. Комплекс мечеті Міхрімах-султан в Ускюдарі (інша назва Іскеле-джамі) був зведений за проектом Сінана в 1547 році[18]; в комплекс увійшли власне п'ятибанна мечеть з двома мінаретами, а також фонтан, медресе, мектеб (початкова школа) і караван-сарай[5]. У комплекс Міхрімах-султан в Едірнекапи, побудований також Сінаном в 1566 році, увійшли однокупольна мечеть з мінаретом, фонтан, медресе, мектеб, тюрбе і парний хамам, що забезпечував роботу комплексу. Також до мечеті в Едірнекапи був проведений водогін на кошти Міхрімах. Окрім того, при мечетях Міхрімах діяв імарет (благодійна кухня), а самій султані належали кілька благодійних вакфів[5].
Існує легенда, пов'язана з мечетями Міхрімах: нібито відомий архітектор Сінан був таємно закоханий в Міхрімах, не зважаючи на те, що був одружений і різниця у віці була величезна (Сінану на той момент було 50, а Міхрімах — 17). Згідно з легендою, за задумом Сінана мечеті були побудовані так, що 21 березня — нібито в день народження Міхрімах, ім'я якої означає «сонце і місяць», — в той самий момент, коли сонце ховається за однією мечеттю її імені в Едірнекапи, місяць з'являється з-за мечеті її імені в Ускюдарі[19].
Також брала участь в проектах чоловіка, а також допомагала матері в управлінні знаменитим фондом Хасекі Хюррем Султан.
Після смерті брата Селіма II в 1574 році Міхрімах перебралася в Старий палац, де отримувала досить велику платню від племінника-султана. За повідомленням німецького мандрівника Стефана Герлаха, котрий перебував в цих краях у 1578 році, Міхрімах померла 25 січня 1578 року[5].
За розпорядженням султана Мурада III Міхрімах поховали в тюрбе батька в мечеті Сулейманіє, що підкреслило її особливий статус єдиної і гаряче улюбленої дочки султана[20]. До кінця XVII століття могили Міхрімах і султана Сулеймана I були єдиними похованнями у цьому тюрбе[21].
Їхньою дочкою була Айше Хюмашах Ханим-султан[22][23] — одна з двох улюблених онук султана Сулеймана I (другою була єдина дочка шехзаде Мехмеда — Хюмашах Ханим-султан)[24]. Айше Хюмашах була кілька разів заміжня і в першому шлюбі народила чотирьох синів і двох дочок; її нащадком і з жіночої, і з чоловічої лініях був великий візир Султанзаде Мехмед-паша[25][26][27]. Мустафа Качар, автор статті про Міхрім в «Ісламській енциклопедії», називає дочками Міхрімах — Айше і Хюмашах[5]; мабуть, це імена однієї дочки Міхрімах – Айше Хюмашах. У Міхрімах султан також був син, султанзаде Осман.
Сюрейя Мехмед-бей вказує на те, що у Міхрімах був щонайменше один син, проте його ім'я не називає[23]. Ентоні Алдерсон і Мустафа Качар називають сином Міхрімах Османа[5] ; Алдерсон вказує датою смерті Османа 1576[22]. Сюрейя також вказує датою смерті Османа 1576[28], проте вважає його сином не Міхрімах, а інший жінки – ймовірно, першої дружини Рустема-паші[29] . Сюрей вказує на той факт, що хоча Осман був похований в одній з мечетей Міхрімах-султан, він не носив титул султанзаде[28], що традиційно давався нащадкам султанів чоловічої статі по жіночій лінії.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
