Мірза Шафі Вазех
азербайджанський поет, мислитель, просвітитель і педагог / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Мірза Шафі Вазех?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Мірза Шафі Вазех (азерб. میرزا شفیع واضح, Mirzə Şəfi Vazeh; кінець XVIII — початок XIX століття, Гянджа — 16 [28] листопада 1852, Тифліс) — азербайджанський поет і мислитель, просвітитель і педагог. Під псевдонімом Вазех, що означає «виразний, ясний», писав як азербайджанською, так і перською, розвиваючи традиції поезії цими мовами. Викладав у Тифлісі азербайджанську та перську мови. Спільно з російським педагогом Іваном Григор'євим написав першу хрестоматію азербайджанської поезії і «Татарсько-російський словник» для Тифліської гімназії[⇨].
Мірза Шафі Вазех | ||||
---|---|---|---|---|
азерб. میرزا شفیع واضح | ||||
![]() | ||||
Псевдонім | Вазех | |||
Народився | 1794[1] Гянджа, Гянджинське ханствоd | |||
Помер | 16 листопада 1852(1852-11-16) або 1852[1] Тифліс, Кавказьке намісництво, Російська імперія | |||
Поховання | Pantheon of Azeri figuresd | |||
Країна | ![]() Гянджинське ханствоd | |||
Діяльність | поет, каліграф, письменник, педагог, педагог | |||
Сфера роботи | творче та професійне письмоd[1] і поезія[1] | |||
Мова творів | азербайджанська і перська | |||
Жанр | вірш і вірш[d] | |||
| ||||
![]() | ||||
Мірза Шафі писав газелі, мухамаси, рубаї, маснаві тощо. Його вірші мали інтимно-ліричний і сатиричний характер. Крім цього, Вазех очолював поетичний «Гурток мудрості». Основною темою творів Вазеха були оспівування романтичної любові, насолода життям, але в деяких своїх віршах Мірза Шафі викривав вади феодального суспільства, виступав проти закріпачення особистості і релігійного фанатизму[⇨].
Німецький поет Фрідріх Боденштедт, що брав у Вазеха уроки східних мов, видав переклади віршів Вазеха у своїй книзі «Тисяча і один день на Сході» (1850). Пізніше вийшла книга Боденштедта під назвою «Пісні Мірзи Шафі» (1851). Ці пісні багато разів перекладалися європейськими мовами. Попри те, що пізніше Боденштедт став видавати вірші Вазеха за свої, збереглися оригінали перською й азербайджанською мовами, які довели авторство Мірзи Шафі[⇨].