Ольгимонт Гольшанський (лит. *Algimuntas, Algimantas Alšėniškis; рус. Олгимонтъ, Олкимонт, Овгимонт) — литовський князь, родоначальник Гольшанських[1][2]. За характеристикою історика Олега Ліцкевича, був русинізованим балтом[3].
Життєпис
Певно, саме він є тим «великим вельможею», згаданим у хроніці Германа Вартберзького, чий «двір» понад рікою Невяжею в Орвістовській землі сплюндрували лівонські війська наприкінці серпня 1371 року (deinde Nevese flumen descendendo ab utraque parte usque ad curiam Algeminnen in terra Arvisten, ubi Algeminne, magnus satrapa, suam habitacionem elegit). Збіг назви обійстя з іменем власника може свідчити про його вотчинний характер, а розташування біля Трок — про орієнтацію Ольгимонта на кн. Кейстута. Втім, центр володінь нобіля відповідно до тевтонських Вегеберіхтів становили все-таки Гольшани (Von dannen in Ongemundes hoff Galschan ij mile rum weg). На думку медієвіста Генрика Пашкевича, однією із його посілостей були Augmontiski, звідки 1458 р. прибув на навчання до Кракова Nicolaus Minczikonis з оплатою одного гроша[1][4][5][6][7].
1383 р. Ольгимонт (Angemunt) у почті великого князя Ягайла брав участь у переговорах з послами великого магістра, в кінці 1384 разом з Скиргайлом і, ймовірно, Борисом Коріатовичем (Sgergelo, Olgemont et Borizszo duces) їздив до Кракова, де 18 січня 1385 від імені великого князя попросив руки королеви Ядвіги. Схоже, саме він на початку 1389 укупі із Братошею навідав Новгород, щоби вести переговори про прийняття «на городки» кн. Лугвена Ольгердовича — брата Ягайли. Свого часу Юзеф Вольф, а слідом й інші дослідники, віднесли ці згадки до його сина Івана, котрий нібито назвався поганським ім'ям батька. Однак немає підстав сумніватись в особистій участі Ольгимонта[8][9].
Надалі він зринає серед поручителів за боярина Братошу Койлутовича (1387–93) і кн. Івана Жедивіда Ходоровича (1393). Помер не пізніш жовтня 1393, коли Іван Ольгимонтович отримав київське намісництво від Вітовта[10]. За припущенням Юзефа Пузини, в Ольгимонта, котрого він ототожнив з литовським князем Гамантом із Никонівського літопису, була дочка Олена, що вийшла заміж за кн. Андріяна Титовича Звенигородського[11][12].
В легендарній частині Хроніки Биховця, що склалась у колах, безпосередньо пов'язаних із родиною Гольшанських, згадується міфічний великий князь гольшанський Ольгимонт Міндовгович, якого Гедимін нібито призначив управляти Києвом, Переяславлем та всіма околичними пригородками. Ці події датовані початком 1320-их років, тим часом як джерела XIV століття під 1331 р. називають князем київським якогось Федора[13].
У пом'яннику Києво-Печерської лаври (кінець XV — поч. XVI ст.) подибується згадка про кн. Ольгимонта, «нареченного в святом крещении Михаила, а в иноцех Евфимия», одначе вона вважається ненадійною[14]. Згідно з інвентарем коронного архіву Яна Замойського, він користався печаткою у вигляді хреста над брамою (crux cum arca)[15].
Див. також
Примітки
Джерела
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
