Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Музе́й образотво́рчих мисте́цтв (нім. Museum der bildenden Künste) — міський художній музей Лейпцигу, колекція живопису та скульптури якого вважається однією з найдавніших, найбільших та найцінніших міських художніх колекцій в Німеччині.
| Музей образотворчих мистецтв | |
|---|---|
 | |
| Тип | художня галерея[1][2] |
| Країна |  Німеччина[1] |
| Адреса | Німеччина, Лейпциг, Заксенплац |
| Засновник | Maximilian Speck von Sternburgd[3] |
| Засновано | 1848 |
| Відкрито | 1848 |
| Фонд | 3500 мальованих, 1000 скульптурних і 60 000 графічних творів |
| Директор | Ганс-Вернер Шмідт |
| Сайт | mdbk.de |
 | |
 Музей образотворчих мистецтв у Вікісховищі | |
Історія музею починається з заснування лейпцизького товариства любителів мистецтва в 1837 р., члени якого — колекціонери й меценати поставили собі за мету створити в Лейпцигу художній музей. 10 грудня 1848 року завдяки зусиллям цієї організації в будівлі першої міської школи в Моріцбастай відкрився Міський музей, у якому було представлено близько сотні подарованих музею творів сучасного мистецтва.
Колекція збагачувалася завдяки експонатам, подарованим музею зокрема Максиміліаном Шпеком фон Штернбургом, Альфредом Тіме та Адольфом Генріхом Шлеттером. 1853 року купець і збирач мистецтва Адольф Генріх Шлеттер передав свою колекцію в дар місту з умовою, що протягом п'яти років для Міського музею буде побудовано власну будівлю. Нову будівлю музею на площі Ауґустусплац (нім. Augustusplatz), на місці якої зараз знаходиться концертний зал «Гевандгаус», було побудовано в стилі італійського Ренесансу за проектом архітектора Людвіга Ланге. Музей на новому місці відкрився незадовго до закінчення встановленого строку Шлеттером 18 грудня 1858 р. З 1880 до 1886 року в зв'язку з постійним зростанням колекції музею будівлю було розширено за проектом архітектора Гуго Ліхта.
Як і інші музейні колекції Німеччини, націонал-соціалізм не пощадив музейні фонди живопису і скульптури в Лейпцизі. В 1937 році в рамках пропагандистської акції боротьби з дегенеративним мистецтвом з лейпцизького музею було вилучено 394 твори живопису та графіки, виконаних переважно в експресіоністській манері . У ніч на 4 грудня 1943 року в результаті повітряного нальоту на місто будівля музею була зруйнована. Велика частина колекції до того часу вже була перевезена у сховище.
Після зруйнування будівлі музею на Ауґустусплац для Міського музею почалася тривалий період «безпритульності» (61 рік), що обмежувало можливості експозиції музею. В 1948 р. музей в'їхав в колишній будинок Імперського банку на вулиці Петерссштрассе (нім. Petersstraße), у 1952 р. музей переїхав до колишньої будівлі Імперського суду (зараз тут розташований Адміністративний суд Німеччини) і став Музеєм Димитрова.
Після того, як у травні 1992 р. було ухвалене рішення про перенесення Федерального адміністративного суду до Лейпцига, в серпні 1997 р. музей був змушений знову переїхати в інше місце — в лейпцігський «Торговий двір» (нім. Handelshof).
У середині 1990-х рр.. місто ухвалило рішення про будівництво для Музею образотворчих мистецтв власного будинку. 4 грудня 2004 р., рівно через 61 рік після знищення будівлі на Ауґустусплац, музей відкрив двері перед відвідувачами в новій будівлі на площі Заксенплац (нім. Sachsenplatz). Будівництво нової будівлі у формі куба за проектом архітекторів Карла Хуфнагеля, Петера Пютца і Міхаеля Рафаеліана обійшлося в 74,5 млн євро. Це перша будівля художнього музею, побудована в Німеччині починаючи з 1950 р.
Музей образотворчих мистецтв у Лейпцизі занесений до виданої в 2001 р. «Синьої книги», куди входять найзначніші установи культури на території нових федеральних земель.
.jpg)
Зараз колекція музею, що становить 3500 мальованих, 1000 скульптурних і 60000 графічних творів мистецтва, повноцінно розмістилася на площі в 7000 кв.м. Збірка музею охоплює твори починаючи з пізнього Середньовіччя і аж до сучасності. У колекції представлені твори старих німецьких і голландських майстрів XV і XVI ст., Італійське мистецтво XV—XVIII ст., Мистецтво Нідерландів XVII ст., Французьке мистецтво XIX ст., А також мистецтво Німеччини періоду XVIII—XX ст.
Значну частину колекції складають:
У центрі скульптурної колекції знаходиться портрет Людвіга ван Бетховена роботи Макса Клінгера, видатного сина Лейпцига. Творчості Клінгера і Макса Бекманна в музеї відведено окремий поверх. В експозиції представлено також скульптурні твори українського й американського митця Олександра Архипенка.
Сучасне мистецтво представлено в музеї комплексної експозицією представників лейпцизької школи: Бернгарда Гайзіга, Вернера Тюбке та Вольфганга Маттхоєра — та великими фондами уславлених німецьких художників Нео Рауха і Даніеля Ріхтера.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
