Вільгельм Лейбл

Вільгельм Марія Губертус Лейбл (нім. Wilhelm Leibl; 23 жовтня 1844, Кельн — 4 грудня 1900, Вюрцбург) — німецький художник-реаліст. Малював портрети і сцени сільського життя.

Вільгельм Лейбл
нім. Wilhelm Leibl
При народженні	нім. Wilhelm Maria Hubertus Leibl
Народження	23 жовтня 1844(1844-10-23)[1][2][…] Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія
Смерть	4 грудня 1900(1900-12-04)[1][2][…] (56 років)
	Вюрцбург, Нижня Франконія[3]
Поховання	Вюрцбюрзький головний цвинтарd
Країна	Королівство Пруссія
Жанр	портрет
Навчання	Мюнхенська академія мистецтв
Діяльність	художник, графік, рисувальник
Напрямок	реалізм
Вчитель	Hermann Heinrich Beckerd, Hermann Anschütz-Kaempfed і Arthur von Rambergd
Відомі учні	Harry Schultzd
Працівник	Мюнхенська академія мистецтв
Твори	Three Women in Churchd
Батько	Carl Leibld
Мати	Gertrud Leibld
Діти	Karl Bauerd
Брати, сестри	Ferdinand Leibld, Johann Leibld, Katharina Kirchdorfferd, Clemens Leibld і Karl J. Leibld
Роботи в колекції	галерея Бельведер, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Художній інститут Чикаго, Фінська національна галерея, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей мистецтва Метрополітен[4], Гамбурзька картинна галерея, Альбертіна, Ермітаж, Баварські державні колекції картин, Державні художні зібрання Дрездена, Hungarian National Galleryd, Музей образотворчих мистецтв, Братиславська міська галереяd, Ernest Zmeták Art Galleryd, Національна галерея Берліна, Музей Вальрафа-Ріхарца, Міська галерея в будинку Ленбаха, Гарвардський художній музей, Музей фюрера, Busch–Reisinger Museumd, Стара національна галерея, Нова пінакотека, Державна картинна галерея (Карлсруе), Regional Gallery of Liberecd, Бременська картинна галерея, Німецький національний музей, Музей образотворчих мистецтв, Print Collectiond[5] і Музей Бойманса - ван Бенінгена[6]
Автограф
Вільгельм Лейбл у Вікісховищі

Біографія

Лейбл народився у Кельні, де його батько був директором соборного хору. Спочатку його віддали в учні слюсаря. У 1961 році він почав навчатися живопису в місцевого художника Германа Беккера. У 1864 році вступив до Мюнхенської академії мистецтв. Згодом навчався у кількох художників, зокрема у Карла Теодора фон Пілоті. У 1869 році Лейбл разом з Йоганном Шперле, Теодором Альтом і Рудольфом Хіртом дю Френе створив спільну студію. Приблизно в той же час Гюстав Курбе відвідав Мюнхен, щоб показати свою роботу і справив сильне враження на багатьох місцевих художників своєю демонстрацією алла пріма (живопису безпосередньо з природи, за один сеанс). Шедевром цього періоду творчості Лейбла вважається «Портрет пані Гедон», завдяки якому він і потоваришував з Гюставом Курбе. Картини Лейбла, в яких вже було помітним його захоплення голландськими старими майстрами, набули більш вільного стилю; об'єкти малювалися густим пензлем на темному фоні.

У 1869 році за порадою Курбе Лейбл вирушив до Париж, де він був представлений Едуарду Мане, але був змушений повернутися в Німеччину в 1870 році, у зв'язку зі спалахом Франко-прусської війни. У 1873 році Лейбл залишив Мюнхен, переїхав до ізольоваго баварського села, де він малював місцевих мешканців у побутових сценах, позбавлених сентиментальності або анекдотичності. Скетчеподібна якість його ранніх картин була замінена більшою точністю і увагою до малювання. У 1878—1882 проживаючи у Берблінгу, він написав, можливо, свою найвідомішу роботу, Три жінки в Церкві (Гамбурзька картинна галерея). Його інтенсивно реалістичний стиль нагадує Ганса Гольбейна Молодшого своєю ясністю, виразністю. Протягом наступних років він переїжджає до Бад-Айблінга, а в 1892 році — до Кутерлінга, а його картини поєднують дисциплінований малюнок він, характерний для Лейбла ще в 1880-х роках, з новою делікатністю і світністю.

Лейбл малював без попереднього начерку, розпочинав роботу безпосередньо з кольором — підхід, який має паралелі в імпресіонізмі. Своєю відданістю поданню реальності, як її бачить око, він заробив визнання, як видатний художник групи, відомої як Круг Лейбла, яка включала Карла Шуха, Вільгельма Трюбнера, Отто Шолдерера і Ганса Тому.

Вибрані роботи

• 
  Дівчина з білою хусткою, 1876
• 
  У фермерській вітальні, 1890
• 
  Прядильниця, 1892
• 
  Іоганн Генріх Палленберг, 1871
• 
  Барон фон Перфаль, як мисливець
• 
  Портрет Розін Фішлер, графині Треуберг, 1878
• 
  Дівчина з чорною хусткою, 1879
• 
  Портрет чоловіка, 1890
• 
  Нерівний шлюб, 1876-77
• 
  Три жінки в церкві, 1881 1876-77

Див. також

• Мистецтво Німеччини

Посилання

• Портал «Мистецтво»
• Портал «Біографії»

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Wilhelm Leibl

   d:Track:Q17299517
3. Лейбль Вильгельм // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
4. Музей мистецтва Метрополітен — 1870.

   d:Track:Q160236
5. https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/524027
6. колекція Бойманса онлайн — 2010.

   d:Track:Q38707107

Джерела

• Götz Czymmek, Christian Lenz (Hrsg.): Wilhelm Leibl zum 150. Geburtstag. Ausstellungskatalog, Neue Pinakothek München, Wallraf-Richartz-Museum Köln. Edition Braus, Heidelberg 1994.
• Marcus Dekiert, Roland Krischel (Hrsg.): Von Mensch zu Mensch — Wilhelm Leibl & August Sander. Hirmer, München 2013, ISBN 978-3-7774-2042-4.
• Armin Jüngling, Klaus Müller-Brunke: Wilhelm Leibl — Bilderreise durch ein Leben. Mahnert-Lueg, München 1986, ISBN 3-922170-48-X.
• Alfred Langer: Wilhelm Leibl (Maler und Werk). Verlag der Kunst, Dresden 1979