Loading AI tools
ерзянська поетеса та перекладачка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Тетяна Петрівна Мокшанова, у шлюбі Швецова[2][3] (эрз. Мокшановонь Тетяна; нар. 9 січня 1984 року, с. Багана Куйбишевської обл. Російської РФСР) — ерзянська поетеса[4], перекладачка[5]. Членкиня Союзу письменників Росії[6][7] (з 2014 року). Лауреатка літературної премії Глави Республіки Мордовія для молодих авторів[8][9] (2006).
Мокшанова Тетяна Петрівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 9 січня 1984 (40 років) Baganad, Shentalinsky Districtd, Куйбишевська область, РРФСР, СРСР | |||
Країна | Росія | |||
Діяльність | поетеса | |||
Alma mater | Мордовський державний університет імені М. П. Огарьова[1] | |||
Членство | Спілка письменників Росії | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Мокшанова Тетяна Петрівна у Вікісховищі | ||||
Народилася 9 січня 1984 року в селі Багана Шанталінського району Самарської області. У 2001 році закінчила Баганінську середню школу[10] і вступила на ерзянське відділення філологічного факультету Мордовського державного університету імені М. П. Огарьова[3], який закінчила у 2006 році з відзнакою.
Учасниця Другого літературного університету молодих перекладачів фінно-угорських народів пам'яті А. Є. Ванєєва[11] (Сиктивкар), Республіканського освітнього проекту «Етношкола в бібліотеці»[12] (Підлісна Тавла, Мордовія), круглого столу «Національна література в культурному просторі Російської Федерації»[13] (Казань), Фестивалю національних літератур народів Росії[14] (Нижній Новгород, с. Велике Болдіно), міжнародного фестивалю «Книжковий Сибір»[15](Новосибірськ).
Нарівні з письменницями з Мордовії: Валентиною Мішаніною, Євдокією Терешкіною, Тамарою Барговою, Тетяною Разгуляевою, Ольгою Сусорєвою молода авторка Тетяна Мокшанова входить до числа авторок «жіноча проза Мордовії»[16].
Перекладає ерзянською вірші удмуртських, російських, угорських та українських авторів[3].
Працює редакторкою відділу в дитячо-юнацькому журналі ерзянською мовою «Чилисема» (рос. Восход солнца)[17]. Нині — навчається в аспірантурі кафедри фіно-угорських літератур[10].
Друкувалася в газетах «Шенталінські вісті»[2], «Слобідські куранти», «Округа»[10], «Эрзянь Мастор», «Валдо ойме» (рос. Светлая душа), «Эрзянь правда», журналі «Сятко»[18] (рос. Искра).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.