Loading AI tools
селище міського типу Дрогобицького району Львівської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Меде́ничі — селище Дрогобицького району, Львівської області, адміністративний центр Меденицької територіальної громади.
| селище Медениця, Меденичі | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 Центр селища | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Львівська область | ||||
| Район | Дрогобицький район | ||||
| Код КАТОТТГ | UA46020050010078717 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засновано | 1395 | ||||
| Площа | 22,56 км² | ||||
| Населення | ▼ 3,292 (01.01.2022)[1] | ||||
| Густота | 146 осіб/км²; | ||||
| Поштовий індекс | 82160, 82161 | ||||
| Телефонний код | +380 3244 | ||||
| Географічні координати | 49°25′37″ пн. ш. 23°44′45″ сх. д. | ||||
| Водойма | річка Летнянка
| ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Дрогобич | ||||
| До станції: | 20 км | ||||
| До райцентру: | |||||
| - автошляхами: | 20 км | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - залізницею: | 122 км | ||||
| - автошляхами: | 52 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 82160, 82161 Львівська обл., Дрогобицький р-н, смт Меденичі, вул. Незалежності, 52 | ||||
| Голова селищної ради | Живчин Михайло Мар'янович | ||||
| Вебсторінка | https://medenycka-gromada.gov.ua/ | ||||
| Карта | |||||
  Медениця, Меденичі | |||||
 Медениця, Меденичі | |||||
 | |||||
|
| |||||
Попередні назви: Мединичі, Медениця (Меденичі — 1395 р., Медениця — 1533 р., Меденичі — з 1989 р.). За народними переказами в основу назви селища лягло слово мед. Кажуть, що бджільництво було надзвичайно розвинене на території поселення. Легенда свідчить, що свого часу бджоли навіть врятували село від татарської навали.
Відома громадська печатка Меденич, датована 1788 р., на якій міститься зображення трьох вуликів з бджолами.
До 1940 року Меденичі мало статус села, зараз — селище міського типу.
Перша письмова згадка про Меденичі датується 1395 роком, коли меденицький шляхтич Яхно отримав від польського короля Ягайла грамоту на володіння ще й містечка Заршин на території нинішньої Польщі. В середні віки Меденичі входили до Самбірської королівської економії.
Меденичі були відомі вирощуванням хмелю, адже у XIX ст. тут існувала броварня. 1886 року село за 560 000 золотих ринських купили Йозеф і Мауріцій Колишери. Оскільки Меденичі здавна славилися своїми джерелами зі смачною водою, брати-юдеї Колишери влаштували тут виробництво пива та содової води, яку експортували до тодішньої Австро-Угорщини. Пиво варили тут і в радянський час. Будівля старого бровару збереглася донині.
В окремих статистичних довідниках Галичини кінця XIX—XX ст. Меденичі згадуються як містечко Дрогобицького повіту. Станом на 1890 рік містечко мало 2430 мешканців, римо-католицьку та греко-католицьку парафії, синагогу[2], власний окружний суд, пошту й телеграф.
1 серпня 1934 у дрогобицькому повіті було створено гміну Меденичі з центром в с. Меденичі. В склад гміни входили сільські громади:
У 1934 р. територія гміни становила 100,80 км². Населення гміни станом на 1931 рік становило 10797 осіб. Налічувалось 2082 житлові будинки.[4].
У 1939–1941 та 1944–1959 роках було центром Меденицького району.
23 грудня 2018 року в селищі міського типу Меденичах відбулися перші вибори об'єднаної територіальної громади і за результатами якого до складу увійшли смт. Меденичі як адміністративний центр та навколишні села Опарі, Летня, Рівне та Коросниця.
Площа селища у межах забудови становить 1286 га або 12,86 км². З урахуванням приналежних полів, лісів тощо - 2256 га або 22,56 км².
Сусідні населені пункти:
У Меденичах, як і у більшості давніх населених пунктів, є назви окремих закутків поселення. На жаль, ці назви з часом втрачаються, люди більше починають орієнтуватись по назвах вулиць, аніж по давніх назвах частин населеного пунту.
На даний час у Меденичах у межах забудови (назви навколишніх полів та лісів не враховані) збереглись такі мікротопоніми:
А також назви нечастого вжитку:
Та зовсім дрібні локальні назви:
Станом на липень 2022 року у Меденичах є 40 урбанонімів
Див. список вулиць Меденич
Оскільки є вікіпедисти чи вікіпедники, яким очі мозолить окрема стання у вільній енциклопедії зі списком вулиць Меденич - малого провінційного нічим незначущого села міського типу і її видалили, то продубльовано інформацію тут.
У списку вулиці подані за алфавітом. Назви вулиць на честь людей відсортовані за прізвищем і подаються у форматі Прізвище Ім'я і/або Посада. Якщо вулиця названа за цілісним псевдонімом або прізвиськом, то сортування відбувається за першою літерою псевдоніма або прізвиська (бо псевдоніми не можна скорочувати), тобто Данила Галицького — на літеру Д, Лесі Українки — на літеру Л.
| N | Тип[5] | Назва | Колишні назви | Місцевість | Довжина[6] | К-ть домогосподарств[7] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | вул. | Богуна Івана | Полєтаєва Фьодора | Загумінки | 10 | |
| 2 | вул. | Винниченка Володимира | Польмін | 3 | ||
| 3 | вул. | Виноградна | Тєрєшковой Валєнтіни | Загумінки | 22 | |
| 4 | вул. | Вишневецького Дмитра | Ґорькоґо Максіма | Заріка | 9 | |
| 5 | вул. | Героїв України | нова вулиця | Біля Ярилич | 1 | |
| 6 | вул. | Гетьмана Мазепи | Китайський Квартал | 10 | ||
| 7 | вул. | Грушевського Михайла | 1-го Травня | Хмиті, Китайський Квартал, Обучі, Мілірація | 87 | |
| 8 | вул. | Данила Галицького | Заріка | 25 | ||
| 9 | вул. | Довбуша Олекси | Суворова Алєксандра | Заріка | 27 | |
| 10 | вул. | Дорошенка Петра | Біля Ярилич | 12 | ||
| 11 | вул. | Дрогобицька | Дрогобицька | Центр, Бурині | 27 | |
| 12 | вул. | Зелена | Зелена | Ставище | 34 | |
| 13 | вул. | Івасюка Володимира | Біля Ярилич | 29 | ||
| 14 | вул. | Калнишевського Петра | Біля Ярилич | 9 | ||
| 15 | вул. | Кривоноса Максима | Біля Ярилич | 13 | ||
| 16 | вул. | Лепкого Богдана | Кінець, Маліші | 29 | ||
| 17 | вул. | Лесі Українки | Лесі Українки | Біля Польського Цвинтара | 15 | |
| 18 | вул. | Лисенка Миколи | Вулиця | 52 | ||
| 19 | вул. | Львівська | Львівська | Скітня, Біля Ферми | 24 | |
| 20 | вул. | Медова | нова вулиця | Біля Ярилич | 1 | |
| 21 | вул. | Миколаївська | Миколаївський провулок | Нижня Скітня, Загумінки | 25 | |
| 22 | вул. | Миру | Миру | Сад | 6 | |
| 23 | вул. | Молодіжна | Біля Ярилич | 28 | ||
| 24 | вул. | Незалежності | Дрогобицька | Центр, Хмиті | 43 | |
| 25 | вул. | Нова | Сад | 17 | ||
| 26 | вул. | Паркова | Сад | 17 | ||
| 27 | вул. | Полуботка Павла | Сад | 19 | ||
| 28 | вул. | Сагайдачного Петра | Кузнєцова Ніколая | Загумінки | 10 | |
| 29 | вул. | Садова | Сад | 13 | ||
| 30 | вул. | Симоненка Василя | Біля Ярилич | 14 | ||
| 31 | вул. | Січових Стрільців | Бригада | 15 | ||
| 32 | вул. | Сонячна | нова вулиця | На Воєнних | 20 | |
| 33 | вул. | Степова | Степова | Обучі | 22 | |
| 34 | вул. | Стуса Василя | Пуґачьова Арсєнія | Попідріки | 6 | |
| 35 | вул. | Тичини Павла | Обучі | 7 | ||
| 36 | вул. | Франка Івана | Тиха | Заріка | 66 | |
| 37 | вул. | Хмельницького Богдана | Хмельницького Богдана | Хмельницького, Кінець | 129 | |
| 38 | вул. | Шевченка Тараса | Шевченка Тараса | Попідріки | 36 | |
| 39 | вул. | о. Шевчука Василя | Ґаґаріна Юрія | Верхня Скітня, Нижня Скітня | 84 | |
| 40 | вул. | Шкільна | Шкільна | Верхня Скітня, Сад, На Воєнних | 41 | |
| 41 | вул. | Яворницького Дмитра | нова вулиця | На Воєнних | 30 | |
Станом на 01.01.2022 рік у Меденичах мешкало 3292 особи.
У селі поширені такі прізвища: Раде(и)ли(е)цький(-а), Рафальонд(т), Малі(и)ш, Ли(е)снянський(-а), Лисунів, Шула(я)к, Сьорак, Зварич, Гарбі(и)ч, Кісера, Климак, Раньо(е)вський(-а). Також зафіксовані унікальні для України (близько десятка носіїв) прізвища Кісірік, Брайтвізер та Пісьо.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 3311 | 99.55% |
| російська | 10 | 0.30% |
| польська | 5 | 0.15% |
| Усього | 3326 | 100% |
Головною родзинкою місцевої архітектури є дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці (Св. Параскеви) та дзвіниця поруч з нею. Розташована адресою вулиця Тараса Шевченка, 10.
У 1939 р. поруч із старою церквою було розпочато будівництво нового мурованого храму за проектом Є. Нагірного. Зі зрозумілих причин будівництво застигло на десятиліття. Будівництво нової церкви закінчено на початку 90-х за довоєнними кресленнями. Знаходиться за адресою вулиця Незалежності, 35.
Також в Меденичах розташована церква Успіння Пресвятої Богородиці Української греко-католицької церкви, настоятелем якої є отець Анатолій Чунис. Знаходиться за адресою вулиця Миколи Лисенка, 1.
У селищі діє костел Пресвятої Трійці. Знаходиться за адресою вулиця Миколи Лисенка, 3.
Головною родзинкою місцевої архітектури є дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці (Св. Параскеви) та дзвіниця поруч з нею, які внесені до Державного реєстру національного культурного надбання України. Дата її побудови — 1644 р., як свідчить напис вирізьблений на одвірку південних дверей. Хоча вперше церква Успіння Пресвятої Богородиці (Св. Параскеви) згадується у документах 1589 р. Належить до тризрубних безверхих церков, одна з найцінніших і найцікавіших на Прикарпатті. Подейкують, що святиню в часи татарської навали не брали ні вогонь, ні якась зброя. Головна родзинка храму — ґонтовий дах. Побудова дерев'яної дзвіниці, що розташована при ній датується XVII ст.
22 травня 2016 року у Меденичах відбулося урочисте відкриття пам'ятника Борцям за волю України.
Освятили монумент архієпископ Дрогобицько-Самбірської єпархії Української православної церкви Київського патріархату владика Яків і єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії Української греко-католицької церкви владика Григорій.
З метою увіковічнення пам яті сучасних захисників, було облаштовано "Алею Героїв". Вона містить світлини теперішних Героїв з Меденицької громади та встановлено Хрест.
Із «Люстрації Самбірської економії» від 1689 року дізнаємося, що на території селища у фільварку з'явився новий млин, бровар та прилегла до нього корчма". На міжвоєнних етикетках зазначено, що датою заснування пивного заводу є 1701 рік. Швидше за все на місці старої споруди побудували нову.
Меденичі у минулому були дуже багаті на хміль та джерела содової води, тому цю особливість вирішили використати для виробництва. Упродовж трьохсот років будівля пивного заводу приносила стабільний дохід спершу поміщикам, а потім і у державну скарбницю Австро-Угорської імперії.
У 1886 році село викупили за 560 тисяч злотих, підприємці Юзеф та Мауріцій Колішери, після чого завод перейшов повністю в їхні руки. Брати швидко налагодили бізнес з експортуванням свого товару (содова вода та пиво) по всій Австро-Угорській імперії.
Найбільшого піднесення завод зазнав, коли його керівником був відомий посол до крайового галицького сейму Генрик Колішер. Броварня виготовляла 2 тисячі гектолітрів пива у рік. У міжвоєнний період пивзавод мав свої представництва у Ходорові, Дрогобичі, Бориславі, Рудках, Самборі. Такі види пива, як «Pelne Prazdroj» і міцне «Bocka» знали у всій Східній Галичині.
У 1939 році пивоварня була націоналізована радянською владою. Тут виготовляли славнозвісне «Жигулівське пиво». Вже у 1975 році через незадовільний технічний стан обладнання та фінансові труднощі, завод припинив виробництво пінного напою. Споруда стоїть і зараз, однак все більше занепадає і служить місцевою визначною пам'яткою краю.
Вздовж головної вулиці селища, просто на тротуарі можна побачити декілька великих, але, на жаль, висохлих криниць — місцевий ексклюзив[9].
В останні роки особливу популярність далеко за межами регіону здобув розташований у Меденичах унікальний зоопарк «Лімпопо» найбільший і на даний час єдиний у Львівській області.
В зоопарку проживає більше, ніж 300 тварин, що представляють сотні різних видів світової фауни. Територія зоопарку складає понад три гектари, тут розташоване кафе та літній дворик, де можна випити квас в спекотній день, філіжанку кави та покуштувати смачні страви після прогулянки зоопарком. Поряд розміщений дитячий майданчик. При бажанні малюки зможуть проїхатися територією зоопарку на поні або на ослику.
У 2013 році у Меденичах було започатковане проведення Фестивалю меду, який обіцяє стати самобутнім традиційним щорічним святом на вшанування благородної праці пасічника, історія якої сягає сивої давнини. Він поступово набирає популярності і стає не лише візитівкою Меденич, а й однією зі знакових подій культурного життя району. Як і щороку, до Меденичі прибувають бджолярі не тільки із Дрогобиччини але й з інших районів та навіть областей. Тисячі людей — мешканців селища, навколишніх сіл, гостей з району та далеко із-за його меж відвідали оригінальне святкове дійство. Урочисте відкриття районного фестивалю меду стартувало в обід на місцевому футбольному полі. Участь у фестивалі загалом взяло до 2 тисячі осіб, які пробував мед і до меду, а також поповняли собі запаси на зиму.
Товариства пасічників Дрогобицького району, інших районів Львівщині та Івано-Франківщини представили смачну та корисну продукцію бджільництва, навчальні заклади району — виставку дарів осені, переможці районного кулінарного конкурсу — делікатеси власного виробництва.
Святковий марш учасників фестивалю на чолі з колоритним возом, бджілками та пасічниками, розмаїта і барвиста концертна програма, яку прикрасили як самодіяльні народні колективи, так і популярний гурт «Мері», козацькі забави та козацький куліш, святкова вікторина на бджільницьку тематику, нагородження учасників, подарунки, призи, веселощі, розваги. Такого велелюддя давно не бачили Меденичі. Місцеві мешканці, зізнавалися, що щось подібне в селищі було, може, літ двадцять тому, а може й більше.
Метою фестивалю є представлення та популяризація традицій розвитку бджільництва на Дрогобиччині, вшанування благородної праці пасічників, краєзнавча та туристична промоція краю. Під час фестивалю також представили страви української національної кухні та кулінарного мистецтва. Сам оргкомітет фестивалю меду назвав цю подію унікальною у культурному житті Дрогобиччини.
25 серпня 2019 року вперше в адміністративному центрі Меденицької територіальної громади — Меденичах, відбувся патріотичний веломарафон із назвою « Спорт — єднає» з нагоди 28-ї річниці проголошення Незалежності нашої країни та 15-ї річниці встановлення Дня національного прапора. До даного заході приєднались мешканці громади так і команди з села Ріпчиці та Лішні.
Меденицька загальноосвітня установа:
Перший директор школи — Муцій Віра Семенівна (29.08.1929-20.11.2019р).
Позашкільні освітні заклади:
Спеціальні навчальні заклади:
Систему органів місцевого самоврядування територіальної громади утворюють:
Правовою основою місцевого самоврядування в Україні є Конституція України, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»., закони і підзаконні нормативно-правові акти, що приймаються на їх основі, а також акти органів місцевого самоврядування, що приймаються в рамках їх компетенції.
9 жовтня 2018 року Меденицька селищна громада офіційно звертається до Центральна виборча комісія із проханням призначити перші вибори до ОТГ в Дрогобицькому районі.
Меденицькій громаді вдалося згуртуватися, провести вибори до нової ради Меденицької об'єднаної територіальної громади. Подальша затримка призначення виборів унеможливить перехід об'єднаних територіальних громад на прямі міжбюджетні відносини у 2019 році та здійснення повноважень у сферах освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, а це означає затримку розвитку як територіальної громади чи регіону, так і країни в цілому, посилення недовіри населення до представників органів місцевого самоврядування та державної влади — йдеться у тексті звернення. Адже, відповідно до ст. 15 Закону України "Про місцеві вибори, перші місцеві вибори призначаються не пізніше, ніж за 70 днів до дня їх проведення. Враховуючи норми бюджетного кодексу України, ЦВК повинна призначити вибори не пізніше 16 жовтня 2018 року.
Документом затверджено висновок про відповідність Конституції та законам України проектів рішень Меденицької селищної ради, Опарівської сільської ради, Летнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області «Про добровільне об'єднання територіальних громад» щодо добровільного об'єднання територіальних громад населених пунктів Дрогобицького району.
Так, у Меденицьку селищну об'єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селищі Меденичі входять села Опори Опарівської сільської ради, села Летня, Коросниця, Рівне Летнянської сільської ради Дрогобицького району.
Місцеві вибори 2020. Завершення децентралізації
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад, Розпорядженням КМУ від
27 травня 2020 р. № 624-р "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області "" та Перспективного плану об'єднання територіальних громад Львівської області, відповідно до якого до складу теперішньої Меденицької ТГ увійдуть нові села: Волоща, Верхній Дорожів, Вороблевичі, Грушів, Городківка, Далява, Літиня, Ролів, Солонське, Зади, Тинів, Довге та Ріпчиці.
У липні, Парламент України на підставі Постанови Центральної Виборчої Комісії ухвалив рішення про призначення місцевих виборів в останню неділю жовтня (25 жовтня 2020 року).
Герб Меденич: у синьому полі три золоті пні-вулики, над ними 9 золотих бджіл. Герб, згідно з правилами сучасного українського місцевого герботворення, вписано у декоративний картуш, увінчаний срібною міською короною, що свідчить про статус поселення.
Прапор Меденич: квадратне синє полотнище, на якому зображено 9 жовтих бджіл у три ряди 3 : 3 : 3. Вулики і бджоли вказують на назву селища, на поширені тут давніше бджолярські промисли, а також символізують працелюбність і добробут.[10]
Автор символів — Андрій Гречило.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
