Медаль Дірака Міжнародного центру теоретичної фізики

Медаль Дірака Міжнародного центру теоретичної фізики (англ. Dirac Medal of the Abdus Salam International Centre for Theoretical Physics) — щорічна наукова нагорода, яку Міжнародний центр теоретичної фізики вручає з 1985 року на честь Поля Дірака у день його народження — 8 серпня.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Медаль Дірака.

Медаль Дірака Міжнародного центру теоретичної фізики англ. Dirac Medal
Тип	нагорода з фізикиd
Вручає:	Міжнародний центр теоретичної фізики
Підстава	За значний внесок у розвиток теоретичної фізики
На честь:	Поль Дірак
Нагородження
Параметри	медаль і грошова винагорода US$ 5.000
Перше:	1985
Нагороджені:
Категорія:Нагороджені медаллю Дірака (43)
Черговість
Сайт	ictp.it/about-ictp/prizes-awards/the-dirac-medal.aspx
Медаль Дірака Міжнародного центру теоретичної фізики у Вікісховищі

Переможця обирає зі списку номінантів комітет визначних учених. Номінантами можуть бути вчені, що працюють в областях теоретичної фізики та математики. Медаль не можуть отримати лауреати Нобелівської премії, медалі Філдса та премії Вольфа, хоча деякі з нагороджених медаллю пізніше здобували ці відзнаки.

Нагороджені отримують також грошову премію розміром 5 тис. доларів США.

Нагороджені

• 1985 Едвард Віттен, Яків Зельдович
• 1986 Олександр Поляков, Намбу Йоїтіро
• 1987 Бруно Дзуміно, Брайс Девітт
• 1988 Девід Гросс, Юхим Фрадкін
• 1989 Джон Шварц, Майкл Грін
• 1990 Людвіг Фаддеєв, Сідні Коулман
• 1991 Джеффрі Ґолдстоун, Стенлі Мандельштам
• 1992 Микола Боголюбов, Яків Синай
• 1993 Деніел Фрідман, Петер ван Ньювенгойзен, Серхіо Феррара
• 1994 Френк Вільчек
• 1995 Майкл Беррі
• 1996 Мартінус Велтман, Тулліо Редже
• 1997 Девід Олів, Пітер Годдард
• 1998 Роман Яцків, Стівен Адлер
• 1999 Джорджо Парізі
• 2000 Гелен Квінн, Говард Джорджі, Джогеш Паті
• 2001 Джон Гопфілд
• 2002 Алан Гут, Андрій Лінде, Пол Штайнгардт
• 2003 Роберт Крайхнан, Володимир Захаров
• 2004 Кертіс Каллан, Джеймс Бйоркен
• 2005 Патрік Лі, Семюел Фредерік Едвардс
• 2006 Петер Цоллер
• 2007 Йоанніс Іліопулос, Лучано Маяні
• 2008 Джозеф Полчинскі, Хуан Малдасена, Камран Вафа
• 2009 Роберто Кар, Мікеле Паррінело
• 2010 Нікола Кабіббо, Джордж Сударшан
• 2011 Едуард Брезен, Джон Карді, Олександр Замолодчиков
• 2012 Данкан Галдейн, Чарлз Кейн, Шучен Чжан
• 2013 Том Кіббл, Джеймс Піблз, Мартін Ріс^[1]
• 2014 Ашоке Сен, Ендрю Стромінджер, Ґабріеле Венеціано^[1]
• 2015 Олексій Китаєв, Грег Мур, Ніколас Рід^[1]
• 2016 Натан Зайберг, Михайло Шифман, Аркадій Вайнштейн
• 2017 Чарльз Беннетт, Девід Дойч, Пітер Шор^[2]
• 2018: Субір Сачдев, Дам Тан Сон, Сяоган Вень
• 2019: Вячеслав Муханов, Олексій Старобінський, Рашид Сюняєв
• 2020: Андре Неве^[en], П'єр Рамон^[en], Мігель Анхель Вірасоро^[en]
• 2021: Алессандра Буонанно, Тібо Дамур^[en], Франс Преторіус^[en], Саул Текольський
• 2022: Джоел Лебовіц, Елліот Ліб, Давід Рюель^[en]
• 2023: Джеффрі Гарві^[en], Ігор Клєбанов^[en], Стівен Шенкер^[en], Леонард Сасскінд

Примітки

1. Dirac Medal of the ICTP - The Medallists. Архів оригіналу за 19 травня 2016. Процитовано 28 червня 2016.
2. 2017 ICTP Dirac Medallists Announced. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 19 лютого 2018.