Нікола Кабіббо
італійський фізик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ніко́ла Кабі́ббо (італ. Nicola Cabibbo; 10 квітня 1935 — 18 серпня 2010) — італійський фізик, що став відомим завдяки працями з опису і дослідження слабкої ядерної взаємодії. Роботи Кабіббо з вивчення слабкої взаємодії багато в чому лягли в основу досліджень, які в 2008 році були удостоєні Нобелівської премії з фізики.
| Нікола Кабіббо | |
|---|---|
| італ. Nicola Cabibbo | |
 | |
| Народився | 10 квітня 1935[1][2][3] Рим, Італія[1][3] |
| Помер | 16 серпня 2010[4][1][…] (75 років) Рим, Італія[3] |
| Країна | Італія Королівство Італія |
| Діяльність | фізик-теоретик, викладач університету, фізик |
| Галузь | фізика елементарних частинок |
| Alma mater | Римський університет ла Сапієнца |
| Науковий керівник | Bruno Touschekd |
| Відомі учні | Luciano Maianid і Джорджо Паризі |
| Знання мов | італійська[5] |
| Заклад | Римський університет ла Сапієнца, Римський університет Тор Верґатаd і CERN |
| Членство | Національна академія дей-Лінчей, Папська академія наук[6], Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Всесвітня академія наук[7], Європейська академія[8] і Туринська академія наук[3] |
| Нагороди |    |
_crowned.svg){kind=link}
У 1982—1993 роках очолював італійський Національний інститут ядерної фізики. З 1993 року — президент Папської академії наук.
Каббібо все життя займався вивченням слабкої взаємодії — одної з чотирьох фундаментальних фізичних взаємодій. Із слабким взаємодією пов'язаний, зокрема, бета-розпад атомних ядер. Японські фізики Макото Кобаясі і Тосихіде Масакава продовжили деякі дослідження Кабіббо. Роботи Макото Кобаясі і Тосіхіде Масукави привели до створення так званої CKM-матриці, або матриці Кабіббо-Кобаясі-Масакави, які містять інформацію про слабкі розпади, що змінюють аромат кварків.
Крім власне науки Кабіббо, який з 1993 року обіймав посаду президента Папської академії наук, багато займався питаннями наукової етики. Зокрема, він докладав зусиль до того, щоб церква офіційно принесла вибачення за поводження із Джордано Бруно, спаленого в 1600 році за свої ідеї.
Наукова діяльність
Узагальнити
Перспектива
На початку 1960-х років Кабіббо розробляв ідею порушеною SU(3) симетрії між дивними і нестандартними адронами. У 1963 році постулював так звану «слабку універсальність» (weak universality) для пояснення поведінки двох поколінь лептонів і кварків (тоді були відомі тільки u-, d- і s-кварки), ввів «кут Кабіббо», що описує змішування d- і s-кварків. Макото Кобаясі і Тосіхіде Маскава додали в цю теорію третє покоління частинок, отримавши матрицю розміром 3×3, відому як CKM-матриця. Згодом експерименти довели, що поколінь дійсно три. Оскільки робота Кобаясі і Маскави, відзначена в 2008 році Нобелівською премією з фізики, заснована на дослідженнях Кабіббо, то, на думку деяких експертів, відсутність Кабіббо серед науковців, які отримали премію, є серйозною помилкою Нобелівського комітету[9][10]. За словами друзів Кабіббо, він важко переживав свою відсутність у списку лауреатів.
Надалі Кабіббо продовжував вивчати електромагнітні і слабкі взаємодії, детально дослідив осциляції нейтрино, передбачив існування за певних умов кварк-глюонної плазми. Він був ініціатором запуску в Національному інституті ядерної фізики проекту APE зі створення найпотужнішого на той момент суперкомп'ютера для проведення обчислень з квантової хромодинаміки.
Виноски
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.