Loading AI tools
російський державний та військовий діяч З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олександр Анатолійович Матовніков (нар. 19 вересня 1965, Москва, РРФСР, СРСР) — російський державний та військовий діяч, генерал-лейтенант (2018), Герой Російської Федерації (2017). Заступник Головнокомандувача Сухопутних військ Російської Федерації з 22 січня 2020 року .
Заступник командувача Силами спеціальних операцій Головного (розвідувального) управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації (2013—2015), командувач ССО та заступник начальника ГУ ГШ ЗС РФ (2015—2018). Повноважний представник президента Російської Федерації в Північнокавказькому федеральному окрузі (2018—2020), член Ради Безпеки Росії (2018—2020).
Народився 19 вересня 1965 року в Москві[1][2]. Дід по батькові артилеристом брав участь у Німецько-радянській війні, а дід по матері воював на громадянській війні в Туркестані, під час Німецько-радянської війни командував дивізією, брав участь у боях за Сталінград і Брянськ[3]. Батько — Анатолій Михайлович Матовніков, військовий, кадровий співробітник Комітету державної безпеки, який в 1980-х роках займав посаду заступника начальника секретаріату 7-го управління КДБ (зовнішнє спостереження за радянськими та іноземними громадянами), у підпорядкуванні якого перебували підрозділ «А» (нині — Управління «А» Центру спеціального призначення Федеральної служби безпеки РФ, спецпідрозділ «Альфа»)[2][4][5]. У 1991 році після путчу ДКНС в умовах можливого штурму будівлі КДБ на Луб'янці Матовніков знищив секретні документи управління, за що згодом був відправлений новим начальством на пенсію[3].
У 1982 році вступив до Вищого прикордонного військово-політичного училища КДБ імені К. Є. Ворошилова, і після його закінчення в 1986 році почав служити в групі «А»(«Альфа»)[2][5][6][7][8]. Служив під керівництвом генерал-майора Віктора Карпухіна. У складі мотоманевреної групи, що діяла під прикриттям оперативних підрозділів Прикордонних військ, Матовніков взяв участь у війні в Афганістані, де вирішував спеціальні завдання в інтересах КДБ, в тому числі займався перехоплюванням караванів зі зброєю і наркотиками в районі кордону з Туркменсько та Таджицькою РСР[3][9].
Обіймав посади начальника 2-го відділення 1-го відділу Управління «А» та першого заступника начальника Управління «А»[5][7][10][11].
У 1987 році брав участь в охороні генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова, який приїхав із державним візитом у Вашингтон[3]. У 1988 році забезпечував безпеку Прем'єр-міністра Великої Британії Маргарет Тетчер під час її візиту в райони Вірменської РСР, що постраждали від землетрусу[9]. У 1992 році закінчив Вищу школу Міністерства безпеки Російської Федерації[9][12]. Взяв участь у двох чеченських війнах, кількох спецопераціях, у тому числі на Північному Кавказі[5][7][13][14]. Був одним із керівників штурму лікарні в Будьонновську[11][15], брав участь у операції в «Норд-Ості» на Дубровці[16][17], розслідував обставини штурму школи в Беслані[18][19]. У чеченських колах мав прізвисько «Чекіст»[3][12].
Прослуживши близько 30 років в «Альфі», в 2013 році переведений на роботу в Міністерство оборони, а потім призначений на пост заступника командувача Силами спеціальних операцій Головного (розвідувального) управління Генерального штабу ЗС РФ[2][3][5][7][17].
У 2015 році, після призначення Олексія Дюміна на пост заступника Міністра оборони, Матовніков став командувачем ССО і заступником начальника ГУ ГШ ЗС РФ[3][8][20][21]. За даними ЗМІ, він був офіцером зі спецпоручень при президенту Росії Володимиру Путіну і був одним із керівників секретними військовими операціями за кордоном, в тому числі в Україні, де під час анексії Криму займався координацією дій особового складу[8][20][21]. Також на командних постах взяв участь у військових діях Росії в Сирії[2][3][5][22].
У 2017 році в званні генерал-майора за указом президента Росії Володимира Путіна удостоєний звання «Герой Російської Федерації», за власними словами «за Сирію»[3][23][24]. У силу закритості служби вперше з'явився на публіці і перед фотокамерами тільки під час нагородження[25][26], при тому, що імена більшості сирійських «Героїв Росії» засекречені[27].
22 лютого 2018 року присвоєно військове звання генерал-лейтенанта[2][5].
26 червня 2018 року призначений повноважним представником президента Росії в Північнокавказькому федеральному окрузі, змінивши Олега Белавенцева[28][29][30][31][32]. Дане рішення було підтримано керівництвом кавказьких регіонів[33], в тому числі главами Чечні Рамзаном Кадировим[34], Карачаєво-Черкесії Рашидом Темрезовим[35], Інгушетії Юнус-Беком Євкуровим[36], Північної Осетії В'ячеславом Битаровим[37], Ставропольського краю Володимиром Владіміровим[38].
28 червня 2018 року в П'ятигорську Белавенцев представив Матовнікова главам суб'єктів, представникам духовенства, правоохоронних структур, співробітникам апарату повпредства[39][40][41][42][43].
3 липня 2018 року включений до складу Ради Безпеки Росії[44][45].
У 2018—2019 роках брав участь у врегулюванні ситуації з територіальною суперечкою між Чечнею та Інгушетією і протестами[46][47][48][49]. У 2019 році разом із директором Росгвардії Віктором Золотовим представив на розгляд Путіним документи про злочинну діяльність члена Ради Федерації Рауфа Арашукова, після чого той був заарештований[50][51].
22 січня 2020 року Путін призначив на посаду повпреда в ПКФО колишнього генпрокурора Юрія Чайку[52], того ж дня Матовніков переміщений на посаду заступника Головнокомандувача Сухопутними військами Російської Федерації замість генерал-полковника Олександра Лєнцова[53]. 3 лютого виключений зі складу Ради Безпеки[54].
Дані про особисте життя Матовнікова до недавнього часу у вільному доступі були відсутні[3][55]. Одружений[56]. Перша дружина — Ольга (розлучилися в 1996 році). Дочка від першого шлюбу — Анна (нар. 1995). Друга дружина — Світлана (одружилися в 2005 році). Дочка — Олександра (нар. 2006), син — Олексій (нар. 2009)[3][9].
Знаходиться в хороших відносинах із керівниками регіонів Північнокавказького округу[57]. Із 1999 року по роботі прикомандирований до сім'ї Ахмата Кадирова та жив у його будинку[3], дружить з нинішнім главою Чечні Рамзаном Кадировим і буває у нього в гостях[20][58][59][60].
Є членом Асоціації ветеранів підрозділу антитеррору «Альфа»[61], веде активну військово-патріотичну роботу[4]. Захоплюється гірськими лижами, футболом, верховою їздою[3].
28 лютого 2023 року в інтернет злили приватне відео де Матовніков танцює стриптиз будучи голим.[62] [63][64]
Згідно з даними, розміщеними в декларації, що містить відомості про доходи, витрати, майно і зобов'язання майнового характеру осіб, які заміщають державні посади Російської Федерації, за 2018 рік Матовніков заробив 7 710 163 рублі. Дохід його дружини за той же період склав 279 840 рублів. У власності Матовнікова знаходиться земельна ділянка площею 478 кв.метрів, житлова будівля площею 302,7 м². і нежитловий будинок — 95 м². Дружина Матовнікова володіє двома квартирами, площею 38,1 і 104,7 кв. м[65].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.