Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Макгадікгаді[1] — безстічна западина у Ботсвані, Південна Африка.
20°43′00″ пд. ш. 24°57′02″ сх. д. | |
Країна | Ботсвана |
---|---|
Розташування | Ботсвана |
Розташована на висоті близько 900 м над рівнем моря. Велику частину западини займають солоні озера Соа і Нтветве, що перетворюються в суху пору року на солончаки. Макгадікгаді — одно з найбільших соляних озер на Землі, займає перше місце у світі по запасах поташу. У западині знаходиться дельта річки Окаванго.
Колись в западині було велике озеро, що покривало територію понад 80 000 км² і мало глибину 30 м. У озеро впадали такі річки, як Окаванго, Замбезі, Квандо. Почало висихати близько 10 000 років тому.
У Макгадікгаді розташований національний парк.
Западина розташована на південний схід від дельти Окаванго і оточена пустелею Калахарі, Макгадікгаді технічно являє собою не одну сковороду, а багато сковорідок з піщаною пустелею між ними, найбільшими з яких є сковороди Суа (Сова), Нтветве і Нксай. Найбільша окрема сковорода має площу близько 4 921,0 км2. Для порівняння, Салар-де-Уюні в Болівії - це єдина соляна рівнина площею 10 619,0 км2, рідко має багато води і, як правило, вважається найбільшою соляною сковородою у світі. Суха, солона, глиняна кірка більшу частину року сезонно покривається водою і травою, а потім стає притулком для птахів і тварин у цій дуже посушливій частині світу. Клімат жаркий і сухий, але з регулярними щорічними дощами.
Основним джерелом води є річка Ната, яка в Зімбабве називається Аманзаньяма, де вона бере початок в Сандауні приблизно за 59,5 км від Булавайо. Менша кількість води постачається річкою Ботеті з дельти Окаванго.[2]
Ці соляні каструлі покривають 16 057,9 км2 в басейні Калахарі і утворюють ложе стародавнього озера Макгадікгаді, яке випарувалося багато тисячоліть тому. Археологічні розкопки в улоговині Макгадікгаді виявили присутність доісторичної людини завдяки численним знахідкам кам'яних знарядь праці; деякі з цих знарядь були датовані досить рано, щоб встановити їх походження раніше епохи Homo sapiens[3]. Пастухи випасали тут худобу, коли вода була більш рясною на початку голоцену.
Найнижче місце в басейні - Суа Пан з висотою 2,920 футів.
Коли прабатьківське озеро Макгадікгаді зменшилося, воно залишило реліктові берегові лінії, які найбільш очевидні в південно-західній частині басейну. Коли озеро зменшилося, утворилися численні менші озера з поступово меншими береговими лініями. Реліктові берегові лінії на висотах 3100 футів і 3018 футів можна побачити в основному легко на хребті Гідікве, на захід від річки Ботеті.[3]
Геологічні процеси, що стоять за формуванням басейну, недостатньо вивчені. Передбачається, що відбулося пологе викривлення земної кори з супутньою м'якою тектонікою та пов'язаними з нею розломами; однак жодних значних розломів на межі плит не виявлено. Основна вісь грабена, що розвивається, пролягає з північного сходу на південний захід.[4]
Острів Кубу та острів Кукоме - магматичні скельні "острови" в соляній рівнині Суа-Пан.[5] Острів Кубу лежить в південно-західному квадранті Суа-Пан, містить ряд баобабів і охороняється як національний пам'ятник.[6]
Соляні озера доволі негостинні і тому людське втручання було невеликим завдяки цьому вони значною мірою непотривожені, хоча навколишні землі використовуються для випасання і деякі ділянки було огороджено, що зупиняє міграцію диких тварин. Поточне комерційне видобування солі і кальцинованої соди почалось у 1991, також наявні плани водовідведення від річки Ната для зрошення, що завдасть значної шкоди місцевій екосистемі. Інша небезпека це використання квадроциклів і позашляховиків туристами, що шкодить колоніям фламінго, що розмножуються тут. Незаконне полювання в національних парках це постійна проблема.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.