Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мазу́т (рос. мазут; англ. black oil, mazut, boiler oil, fuel oil, нім. Heizöl n, Brennöl n, Masut n) — рідкий маслянистий залишок нафти після відбирання із неї світлих дистилятів — гасу, бензину, газойлю. Назва мазуту походить від арабського «мазхулат» — відходи.
.jpg) |
| Паливо |
| Фізичні основи |
|
Сонце · Сонячна радіація |
| Викопне паливо |
|
Вугілля · Горючі сланці · Гідрат метану · Нафта · Природний газ · Торф |
| Природне невикопне паливо |
|
Водорості · Деревина · Рослинні і тваринні жири та олії · Трава |
| Штучне паливо |
|
Біопаливо · Генераторні гази · Кокс · Моторні палива |
| Концепції |
|
Енергетична біосировина |
Мазут — це рідкий продукт темно-коричневого кольору, суміш вуглеводнів (з молекулярною масою від 400 до 1000 грам/моль), нафтових смол (з молекулярною масою 500–3000 і більш грам/моль), асфальтенів, карбенів, карбоїдів і органічних металомістких сполук (V, Ni, Fe, Mg, Na, Ca). Фізико-хімічні властивості мазуту залежать від хімічного складу початкової нафти і ступеня відгону фракцій дистилятів і характеризуються такими даними: в'язкість 8–80 мм·г/с³ (при 100 °C), Густина 0,89–1 г/смс³ (при 20 °C), температура застигання 10–40 °C, вміст сірки 0,5–3,5 %, золи до 0,3 %, нижча теплота згорання 39,4–40,7 Мдж/моль.
Може бути використаний як зв'язуюче у масляній агрегації вугілля, паливо (для «смолоскипів підсвітки»), як сировина для виробництва мастил, бітумів, коксу.
| Типовий розподіл смолисто-асфальтенових речовин у мазуті | |||
|---|---|---|---|
| Смоли | Асфальтени | Карбени і карбоїди | |
| Мазут атмосферної перегонки | |||
| Сірчиста нафта | 13,6 | 0,9 | 0,035 |
| Малосірчиста нафта | 14,0 | 0,1 | 0,03 |
| Мазут вторинної переробки | 10,2 | 8,4 | 0,9 |
Вихід мазуту становить близько 50 % маси з розрахунку на початкову нафту.
Мазут застосовується як паливо для парових котлів, котельних установ (котельне паливо) і промислових печей (наприклад, мартенів).
У зв'язку з необхідністю поглиблення подальшої переробки нафти мазут у все більших масштабах переганяють під вакуумом. У залежності від напрямку переробки нафти одержують такі фракції:
Вакуумні дистиляти застосовують як сировину для отримання моторного палива і дистилятних мастил. Залишок вакуумної перегонки мазуту використовують для переробки на установках термічного крекінгу і коксування, у виробництві залишкових мастил і гудрону, що потім переробляється на бітум.
Основні споживачі мазуту — промисловість і житлово-комунальне господарство.
Повнота згоряння топкових мазутів визначається їх змішуванням з повітрям. Для цього винайдені різноманітні пальники, способи їх розташування і конструкції топкових камер. На сумішоутворення впливають густина, поверхневий натяг і в'язкість мазутів. Діапазон значень густини невеликий: при 50 °С для різних мазутів вона змінюється в межах 950–1050 кг/м³.
В'язкістю, навпаки, легко можна керувати при виробленні мазуту, залишаючи в ньому невилучені дистилятні фракції, а при застосуванні — нагрівають мазут у процесі паливопідготовки. Поверхневий натяг симбатно пов'язаний з в'язкістю мазуту, але границі його зміни не особливо великі.
Основний вплив на старіння мазутів мають температура і контакт із киснем. Проблеми хімічної і фізичної стабільності мазутів тісно пов'язані. Тому найкращими стабілізуючими присадками до залишкових палив є композиції антиоксидантів з дисперсантами.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
