Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ліга чемпіонів ЄКВ (англ. CEV Champions League) — щорічний волейбольний турнір за участю найкращих європейських клубів, що проходить під егідою Європейської конфедерації волейболу. Розігрують як чоловічі, так і для жіночі клуби.
Засновано | 1960 |
---|---|
Конфедерація | ЄКВ |
Поточний чемпіон | «Трентіно» (Тренто) (4) |
Найбільше перемог | «ЦСКА» (Москва) (13) |
Сайт | championsleague |
Ідея проведення змагань за Кубок європейських чемпіонів (така назва була до 2000 року) належить федерації волейболу Румунії, яка в 1958 році звернулася з такою ініціативою до FIVB. У 1960 році відбувся перший розіграш почесного трофею серед чоловічих команд, з 1961 року за звання найсильнішого клубу континенту змагалися також і жінки. На початку 1960-х у чоловічому турнірі брали участь африканські клуби: у сезоні 1960/61 — «Етуаль» із Тунісу, у сезоні 1962/63 — «Замалек» з Каїра та «Касабланка» (Марокко), у сезоні 1963/64 — «Касабланка».
Спочатку на всіх етапах турніру діяла система ігор з вибуванням, на кожній стадії переможця визначали за результатом двох матчів. У 1965—1971 роках змінили формат фіналу: у випадках, коли фіналісти обмінювалися перемогами, проводили третій матч на нейтральному майданчику. З 1972 до 1988 рік турнір складався з кількох етапів, які проводили за кубковою системою, фінальна стадія була одноколовим турніром чотирьох команд. Згодом з'явився груповий етап, плей-оф та вирішальна стадія турніру — «Фінал чотирьох» (півфінали та фінали за 1-е і 3-є місця, які проходять в одному місті за два дні).
Господаря «Фіналу чотирьох» визначають рішенням Європейської конфедерації волейболу або ще до початку турніру (і ця команда виступала на груповому етапі поза конкурсом і звільнялась від плей-оф), або за результатами групового етапу. В останньому випадку 1/8 і 1/4 фіналу були так званими «раунд дванадцяти» і «раунд шести»; команда, яка приймала «Фінал чотирьох», в них участі не брала і автоматично ставала півфіналістом. Виключеннями став сезон-2008/09 чоловічої Ліги чемпіонів, «Фінал чотирьох» який пройшов у Празі без участі чеського клубу і жіноча Ліга чемпіонів сезону 2011/12 років, місцем проведення «Фіналу чотирьох» якої було вибрано Баку, проте два клуби з цього міста грали в 1/8 і 1/4 фіналу на загальних засадах.
У сезоні 2009/10 і в двох наступних розіграшах брали участь 24 команди, з яких після групового попереднього етапу 9 колективів з гіршими результатами припиняли боротьбу на євроарені, 4 команди відправлялись у «Челендж-раунд» Кубку ЄКВ, а з 13 команд, що залишились, одна вибиралась господарем «Фіналу чотирьох» і звільнялась від матчів «раунду дванадцяти» і «раунду шести». Безпрецедентна ситуація відбулась в сезоні-2009/10: «Фінал чотирьох» у Лодзі, призначений на 10 і 11 квітня, був перенесений на 1 і 2 травня у зв'язку із загибеллю в авіакатастрофі у Смоленську президента Польщі Леха Качиньського, відомих політичних, воєнних та національних діячів країни.
Формат жіночої Ліги чемпіонів у цілому аналогічний чоловічій, але відрізняється, як правило, меншою кількістю учасників (2009/10 — 16 команд, 2010/11 і 2011/12 — 20). У сезоні-2014/15 у чоловічому турнірі брали участь 28 команд, у жіночому — 20.
У сезоні — 2008/09 і в чоловічому, і в жіночому турнірах було введено випробуваний раніше в Кубку ЄКВ та Кубку виклику «золотий сет» (екстра-сет) для визначення переможців двоматчевих протистояннях на стадії плей-оф: у тому випадку, якщо суперники обмінювались перемогами з однаковим рахунком, то після завершення другого матчу проводилась додаткова партія до 15 очок. Перший екстра-сет у жіночій Лізі чемпіонів було призначено 12 березня 2009 року в матчі «раунду шести» жіночого турніру «Бергамо» — «Скаволіні» (15:11), так як суперники по черзі обіграли один в одного в гостях у чотирьох партіях. У чоловічій Лізі чемпіонів екстра-сет вперше розіграли 10 березня 2010 року також на стадії «раунду шести» словенський «Блед» та австрійський «Гіпо Тіроль». З сезону — 2010/11 екстра-сет став призначатись у «раунді дванадцяти» та «раунді шести» у всіх випадках, коли команди по одному разу обігрували одна одну, незалежно від результатів цих матчів. З сезону — 2013/14 «золотий сет» проводиться тільки у випадках сумарного рахунку за партіями 3:3, 4:3, 4:4 або 5:5.
У березня 2012 року на матчах «Фіналу чотирьох» чоловічої Ліги чемпіонів у Лодзі вперше застосували електронну систему відслідковування польоту м'яча, подібну на систему «Око яструба», якою користуються в тенісі для вирішення спірних ігрових моментів.
Формат Кубку європейських чемпіонів, який діяв до сезону-2000/01, передбачав участь у турнірі команд-чемпіонів своїх країн; у випадку перемоги в головному єврокубку з'являлась можливість заявити на наступний турнір два клуби. Нині в Лізі чемпіонів країни з найбільш сильними внутрішніми чемпіонатами (Італія, Польща) мають можливість заявляти по 3 команди, із дещо слабшими (Німеччина, Туреччина, Чехія, Бельгія), якими можуть бути переможці та призери національних ліг. Відбіркових турнірів у волейбольній Лізі чемпіонів немає — представництво різних країн у головному клубному турнірі Європи визначається за рейтингом Європейської конфедерації волейболу і за спеціальними запрошеннями від ЄКВ.
Найбільшу кількість перемог у чоловічому турнірі має московське ЦСКА (13), якому в 1960—1970-ті роки складали конкуренцію насамперед клуби з Румунії (по 3 перемоги в столичних «Рапіда» та «Динамо») та Чехословаччини, а в 1980-ті роки — італійські команди. В 1990-ті роки італійці домінували в головному єврокубку, вигравши 9 турнірів поспіль: найбільша кількість титулів — у «Модени» (4), у «Сіслея» та «Равенни» — по 3. Найбільшу кількість перемог у турнірі формату Ліги чемпіонів отримав «Зеніт» (4).
Рік | Місто | Фінал | Півфіналісти | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Золото | Рахунок | Срібло | Бронза | |||||
1959-60 | Москва Бухарест |
«ЦСКА» Москва) | 3:0 3:1 |
«Рапід» (Бухарест) | «АЗС-АВФ» (Варшава) «Левскі» (Софія) | |||
1960-61 | Бухарест Москва |
«Рапід» (Бухарест) | 3:0 3:2 |
«ЦСКА» (Москва) | «Дукла» (Ліберець) «Міньор» (Пернік) | |||
1961-62 | Москва Бухарест |
«ЦСКА» (Москва) | 2:3 3:1 |
«Рапід» (Бухарест) | «АЗС-АВФ» (Варшава) «Уйпешт» (Будапешт) | |||
1962-63 | Бухарест Москва |
«Рапід» (Бухарест) | 3:1 3:0 |
«ЦСКА» (Москва) | «Легія» (Варшава) «ЦСКА» (Софія) | |||
1963-64 | Лейпциг Загреб |
«Лейпциг» | 3:1 3:1 |
«Младость» (Загреб) | «Дукла» (Колін) «Міньор» (Пернік) | |||
1964-65 | Бухарест Пернік |
«Рапід» (Бухарест) | 1:3 3:1 3:2 |
«Міньор» (Пернік) | «Славія» (Прага) «Лейпциг» | |||
1965-66 | Бухарест | «Динамо» (Бухарест) | 3:1 3:2 |
«Рапід» (Бухарест) | «ЦСКА» (Москва) | |||
1966-67 | Бухарест | «Динамо» (Бухарест) | 1:3 3:1 3:2 |
«Рапід» (Бухарест) | «ПВК Олімп» (Прага) «Лейпциг» | |||
1967-68 | Брно Бухарест |
«Спартак» (Брно) | 1:3 3:0 3:2 |
«Динамо» (Бухарест) | «Легія» (Варшава) | |||
1968-69 | Софія Бухарест |
«ЦСКА» (Софія) | 3:0 3:2 |
«Стяуа» (Бухарест) | «Спартак» (Брно) | |||
1969-70 | Алма-Ата Брно |
«Буревісник» (Алма-Ата) | 3:0 3:1 |
«Зетор Збройовка» (Брно) | «Чепель» (Будапешт) | |||
1970-71 | Алма-Ата Брно |
«Буревісник» (Алма-Ата) | 2:3 3:1 3:2 |
«Зетор Збройовка» (Брно) | «ЦСКА» (Софія) «Лейпциг» | |||
1971-72 | Брюссель | «Зетор Збройовка» (Брно) | «Дельталлойд» (Амстелвен) | «Руіні» (Флоренція) | ||||
1972-73 | Дерне | «ЦСКА» (Москва) | «Ресовія» (Ряшів) | «Руда Гвезда» (Прага) | ||||
1973-74 | Париж | «ЦСКА» (Москва) | «Динамо» (Бухарест) | «Лейпциг» | ||||
1974-75 | Амстелвен | «ЦСКА» (Москва) | «Лейпциг» | «Зетор Збройовка» (Брно) | ||||
1975-76 | Брюссель | «Дукла» (Ліберець) | «Славія» (Софія) | «Спартак» (Суботиця) | ||||
1976-77 | Пієксямякі | «ЦСКА» (Москва) | «Динамо» (Бухарест) | ЦСКА «Септемврійско Знаме» (Софія) | ||||
1977-78 | Базель | «Пломень-Міловиці» (Сосновець) | «Старліфт» (Ворбюрг) | «Аеро» (Одолена-Вода) | ||||
1978-79 | Брюссель | «Червена Гвезда» (Братислава) | «Стяуа» (Бухарест) | «Пломень-Міловиці» (Сосновець) | ||||
1979-80 | Анкара | «Торіно» (Турин) | «Червена Гвезда» (Братислава) | «Еджзаджибаші» (Стамбул) | ||||
1980-81 | Пальма-де-Мальорка | «Динамо» (Бухарест) | «ЦСКА» (Москва) | «Гвардія» (Вроцлав) | ||||
1981-82 | Париж | «ЦСКА» (Москва) | «Торіно» (Турин) | «Динамо» (Бухарест) | ||||
1982-83 | Парма | «ЦСКА» (Москва) | «Канн» (Канни) | «Парма» | ||||
1983-84 | Базель | «Парма» | «Младость» (Загреб) | «Дукла» (Ліберець) | ||||
1984-85 | Брюссель | «Парма» | «Младость» (Загреб) | «ЦСКА» (Софія) | ||||
1985-86 | Парма | «ЦСКА» (Москва) | «Парма» | «Мартінус» (Амстелвен) | ||||
1986-87 | Гертогенбос | «ЦСКА» (Москва) | «Модена Воллей» | «Мартінус» (Амстелвен) | ||||
1987-88 | Лор'ян | «ЦСКА» (Москва) | 3:0 | «Модена Воллей» | «Мартінус» (Амстелвен) | |||
1988-89 | Пірей | «ЦСКА» (Москва) | 3:1 | «Модена Воллей» | ||||
1989-90 | Амстелвен | «Модена Воллей» | 3:2 | «Фрежюс» | «Пальма-де-Майорка» | |||
1990-91 | Модена | «ЦСКА» (Москва) | 3:1 | «Парма» | «Модена Воллей» | |||
1991-92 | Пірей | «Равенна» | 3:0 | «Олімпіакос» (Пірей) | «ЦСКА» (Москва) | |||
1992-93 | Пірей | «Равенна» | 3:0 | «Парма» | «Олімпіакос» (Пірей) | |||
1993-94 | Брюссель | «Равенна» | 3:0 | «Парма» | «Маєс Пілс» (Зеллік) | |||
1994-95 | Модена | «Сіслей» (Тревізо) | 3:0 | «Равенна» | «Олімпіакос» (Пірей) | |||
1995-96 | Болонья | «Модена» | 3:1 | «Дахау» | «Сіслей» (Тревізо) | |||
1996-97 | Відень | «Модена» | 3:0 | «Ноліко» (Маасейк) | «Младость» (Загреб) | |||
1997-98 | Нові-Сад | «Модена» | 3:0 | «Унікаха» (Альмерія) | «Парі Воллей» (Париж) | |||
1998-99 | Альмерія | «Сіслей» (Тревізо) | 3:0 | «Ноліко» (Маасейк) | «Фрідріхсгафен» | |||
1999-00 | Тревізо | «Сіслей» (Тревізо) | 3:1 | «Фрідріхсгафен» | «Ноліко» (Маасейк) |
Клуб | Титулів | Переможні роки |
---|---|---|
«ЦСКА» (Москва) | 13 | 1959-60, 1961-62, 1972-73, 1974-75, 1976-77, 1981-82, 1982-83, 1985-86, 1986-87, 1987-88, 1988-89, 1990-91. |
«Зеніт» (Казань) | 6 | 2007-08, 2011-12, 2014-15, 2015-16, 2016-17, 2017-18. |
«Модена» | 4 | 1989-90, 1995-96, 1996-97, 1997-98. |
«Сіслей» (Тревізо) | 4 | 1994-95, 1998-99, 1999-00, 2005-06. |
«Трентіно» (Тренто) | 4 | 2008-09, 2009-10, 2010-11, 2023-24. |
«Рапід» (Бухарест) | 3 |
1960-61, 1962-63, 1964-65. |
«Динамо» (Бухарест) | 3 | 1965-66, 1966-67, 1980-81. |
«Равенна» | 3 | 1991-92, 1992-93, 19931994. |
«Локомотив-Білогір'я» (Бєлгород) | 3 | 2002-03, 2003-04, 2013-14. |
«ЗАКСА» (Кендзежин-Козьле) | 3 | 2020-21, 2021-22, 2022-23. |
«Спартак» (Брно) | 2 | 1967-68, 1971-72. |
«Буревісник» (Алма-Ата) | 2 | 1969-70, 1970-71. |
«Парма» | 2 | 1983-84, 1984-85. |
«Лубе Воллей» (Мачерата) | 2 | 2001-02, 2018-19. |
«Лейпциг» | 1 | 1963-64. |
«ЦСКА» (Софія) | 1 | 1968-69. |
«Дукла» (Ліберець) | 1 | 1975-76. |
«Пломень-Міловиці» (Сосновець) | 1 | 1977-78. |
«Червена Гвезда» (Братислава) | 1 | 1978-79. |
«Торіно» (Турин) | 1 | 1979-80. |
«Парі Воллей» (Париж) | 1 | 2000-01. |
«Тур» | 1 | 2004-05. |
«Фрідріхсгафен» | 1 | 2006-07. |
«Білогір'я» (Бєлгород) | 1 | 2012-13. |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.