Лужичани (плем'я)

Лужичани (лат. Lusitzi) — слов'янське плем'я, яке проживало на території Нижньої Лужиці в річищі Спреви i Ніси Лужицької. Одним із найстаріших міст на їхній землі був Любньов. Племена лужичан належали до сербських племен і є предками Нижніх лужичан. Перші відомості про них надав Баварський географ в першій половині IX століття перелічуючи близько двадцяти їхніх поселень.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лужичани.

Лужичани на мапі 1000 року

840 року в битві з саксами при Кесигесбурзі загинув князь лужичан Цзимислав.

У 870—890-ті роках розпочато будівництво оборонних міст у зв'язку зі зростанням загрози з боку франків. Найбільша розбудова міст була близько 920 року.

932 року король Генріх І Птахолов підкорив їхні землі.

У 1002—1031 роках ці землі належали до Польщі, після того як їх здобув Болеслав І Хоробрий.

Лужицькі землі з 14 по 18 століття

Див. також

• Білі серби
• Лужицькі серби
• Лужиця
• Будишинський мир
• Маркграфство Мейсен
• Лужицький вал

Посилання

• Słowianie połabscy [Архівовано 2 лютого 2009 у Wayback Machine.]