Тур'є-Реметівська територіальна громада, Ужгородський район, Закарпатська область З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Липове́ць — село в Україні, у Перечинському районі Закарпатської області, орган місцевого самоврядування — Туричківська сільська рада. Населення становить 131 особу (станом на 2001 рік)[1][2]. Село розташоване на північному сході Перечинського району, за 18,3 кілометра[4] від районного центру.
| село Липовець | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Перечинський район |
| Рада | Туричківська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA21100210040099029 |
| Основні дані | |
| Населення | 131 особа[1][2] |
| Площа | 13,2[1] км² |
| Густота населення | 9,92 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89222[1] |
| Телефонний код | +380 03145[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°46′34″ пн. ш. 22°45′15″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
652[3] м |
| Відстань до районного центру |
18,3[4] км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89215, Закарпатська обл., Перечирнський р-н, с. Турички, 30[1] |
| Карта | |
  Липовець | |
 Липовець | |
| Мапа | |
 | |
Село Липовець лежить за 18,3 км на північний схід від районного центру, фізична відстань до Києва — 572,1 км[4].
Точних історичних даних про заснування Липовця не виявлено. Очевидно, виникло в 16 столітті. У джерелах відоме як «Lipoc», «Lipovce». За легендою, цю місцевість уподобали пастухи, які переганяли худобу до карпатських перевалів. Тут росли віковічні липи, у дуплах яких виявили стільники лісових бджіл. Розповідають, що в селі двічі лютувала холера. Під час останньої епідемії дяк закрився в церкві, де і помер. Раніше храм був споруджений в урочищі Тимкув Кут. Поселення неодноразово змінювало своє розташування. Теперішнє село вже на третьому місці. Спершу хати були в урочищі Пустище. Із народних переказів: до людей занадився чорний кіт(у міфології — уособлення холери). Хто впускав до хати — залишався жити, хто відганяв — помирав. Є переконання, що тут оселилися злі сили, бо якщо корови паслися в Пустищі — не давали молока, а раніше таку худобу навіть спалювали. Друге місце поселення — в урочищах За Звором, Тимкув Кут, а на Ровені — старий цвинтар. Свого часу в різних місцях були два водяні млини. В податкових відомостях 1715 року зафіксовано три домогосподарства, у тому числі одне бжолярське.
Неподалік від села розташований орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Соколові Скелі», де охороняється ділянка букового лісу з домішкою ялини, явора і ясена, яка є місцем оселення багатьох видів птахів: орлан-білохвіст, беркут, орел-карлик, стерв'ятник, змієїд, сокіл-сапсан, пугач, сичик-горобець. Найвищою точкою у районі населеного пункту є гірський масив Рівна, де й розташований цей заказник.
Станом на 1989 рік у селі проживало 162 особи, серед них — 76 чоловіків і 86 жінок[5].
За даними перепису населення 2001 року у селі проживало 131[1][2] особа. Рідною мовою назвали[6]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 131 | 100,00% |
Голова сільської ради — Пловайко Владислав Михайлович, 1962 року народження, вперше обраний у 2010 році. Інтереси громади представляють 13 депутатів сільської ради[7]:
| Партія | Кількість депутатів | Відсоток |
|---|---|---|
| самовисування | 9 | 69,23% |
| «Партія регіонів» | 3 | 23,08% |
- орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Соколові Скелі»
- урочище Тимкув Кут
