Лангобардська мова
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Лангобардська мова — мертва мова західногерманської підгрупи германських мов, якою говорило плем'я лангобардів, яке оселилось на території сучасної Італії в 6 столітті. Починає зникати вже у 7 столітті під натиском народної латини, якою тоді послуговувалось в побуті населення Апеннінського півострова. Багато топонімів Італії та деякі слова італійської мови походять з лангобардської. Побутує думка, що сучасні цімбрська та мова мокено, які відносять до австро-баварського мовного континууму є нащадками цієї мови. Це дає підстави висувати версії про те, що лангобардська мова була діалектом австро-баварської.
Коротка інформація Лангобардська мова, Поширена в ...
Лангобардська мова | |
---|---|
Рунічний напис на так званій Пфорценській пряжці, письмова пам'ятка ймовірно лангобардською мовою | |
Поширена в | Італія, Панонія |
Носії | 0 (зникла в 11 столітті) |
Писемність | руни |
Класифікація | Індоєвропейська сім'я
|
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | lng |
Закрити