Конституція національно-культурної автономії українства на Далекому Сході
основний документ української національно-культурної автономії на Далекому Сході Росії / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Конституція національно-культурної автономії українства на Далекому Сході?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Конституція національно-культурної автономії (самоврядування) українства на Далекому Сході — документ, що визначав права українців Далекого Сходу та умови їх самоорганізації та автономії. Була прийнята Другою сесією Української Далекосхідної Крайової Ради 30 травня 1919 року. Юрисдикція Конституції поширювалася на території Забайкальської, Амурської, Приморської, Сахалінської, Камчатської областей та Маньчжурії. Згідно з документом, українці Далекого Сходу визнаються частиною «особливої української самостійної нації». Всі вони належать до української національно-культурної автономії Далекого Сходу.
Конституція національно-культурної автономії (самоврядування) українства на Далекому Сході | |
---|---|
Створений: | 25 жовтня — 1 листопада 1918 року |
Опублікований: | 30 травня 1919 |
Ратифікований: | 30 травня 1919 року |
Розташування | Забайкальська, Амурська, Приморська, Сахалінська, Камчатська області та Маньчжурія |
Автор(-и): | Іван Гадзаман[1] |
![]() Конституція національно-культурної автономії (самоврядування) українців на Далекому Сході |
Вперше питання створення конституції Української Далекосхідної Республіки постало на Четвертому «Надзвичайному» Всеукраїнському з'їзді у Владивостоці у 1918 році. Було ухвалено рішення написати текст конституції та подати його на розгляд Українській Далекосхідній Крайовій Раді. На засіданні Другої сесії Крайової Ради 30 травня 1919 року проєкт конституції був одностайно ухвалений. Остаточно документ мав бути ухвалений на V Українському Далекосхідному з'їзді, що був призначений на 1920 рік, проте не відбувся через загрозу застосування сили щодо учасників з боку більшовиків
.
Конституція національно-культурної автономії українства на Далекому Сході складалася з преамбули та 25 параграфів. Документ передбачав автономію українців Далекого Сходу, установлював основні положення життя автономного суспільства. Описано діяльність Української Далекосхідної Крайової Ради та Українського Далекосхідного Секретаріату
.
Прийняття конституції було прямим наслідком процесів українського державотворення на Далекому Сході, що почалися внаслідок Лютневої революції 1917 року. Крім того, за основу при написанні документа, ймовірно, взято Конституцію УНР.
Попри те, що документ не набрав чинности, його положення щодо української автономії були реалізовані у Конституції Далекосхідної республіки, що існувала у 1920—1922 роках під егідою більшовиків. Проте після включення держави до складу РСФРР проти українського руху почалися репресії, а українська національно-культурна автономія була скасована.