Коломийський провулок

Коломи́йський прову́лок — провулок у Голосіївському районі міста Києва, місцевість Голосіїв. Пролягає від Голосіївського проспекту до Васильківської вулиці.

Коломийський провулок Київ
Місцевість	Голосіїв
Район	Голосіївський
Назва на честь	м. Коломия
Колишні назви
Комиївський, Коломиївський, Коломієвський, Коломійцевський, Коломійчеський, Коломійченський
Загальні відомості
Протяжність	660 м
Координати початку	50°23′17″ пн. ш. 30°29′40″ сх. д.
Координати кінця	50°23′37″ пн. ш. 30°29′29″ сх. д.
поштові індекси	03127, 03022
Транспорт
Найближчі станції метро	«Васильківська»
Автобуси	А 19, 78, 119 (по Васильківській вулиці)
Тролейбуси	Тр 11, 43 (по Голосіївському проспекту) Тр 12 (по Васильківській вулиці та Голосіївському проспекту) Тр 45 (по Васильківській вулиці)
Найближчі залізничні станції	Київ-Деміївський
Рух	односторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади	Київська школа екстернів (№ 4)
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10724
У проєкті OpenStreetMap	r1418974
Мапа
Коломийський провулок у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Зої Бутенко і Юлії Здановської.

Історія

Провулок відомий з 1924 року під назвою Комиївський. З другої половини 1930-х років фігурує під назвами Коломієвський або Коломиївський. У 1930–50-х роках у офіційних довідниках і документах щодо провулку також застосовувалися назви: Коломійцевський, Коломійчеський, Коломійченський. Сучасна «уточнена» назва — з 1985 року^[1].

У 1950–60-х роках був значно продовжений (пролягав від Васильківської вулиці до кінця забудови) і повністю перебудований. Житлова забудова вулиці представлена здебільшого цегляними п'ятиповерховими «хрущовками»

Саме тут у 1957 була побудована перша київська «хрущовка»^[2].

Назва Коломиївська вулиця у 1950–80-х роках побутувала щодо відрізку теперішньої Сумської вулиці від Васильківської до Козацької вулиці.

Примітки

1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 22 липня 1985 року № 611 «Про найменування та перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 2940. Арк. 88, 89. [Архівовано з першоджерела 20 жовтня 2013.]
2. Знести «хрущовки» з обличчя міст: як це буде і хто від цього виграє. Економічна правда. 12 серпня 2021. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 31 березня 2022.

Джерела

• Коломийський провулок // Веб-енциклопедія Києва.
• Коломиївський пров. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 79.
• Коломиївський пров. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 118.
• Коломийський провулок // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 100. — ISBN 5-88500-070-0.
• Коломийський провулок // Вулиці Києва. Довідник / під ред. А. М. Сигалова. — К. : Агентство преси «Журналіст», 2005. — С. 27. — ISBN 966-95457-1-5.
• Коломийський провулок // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 107. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
• Коломийський провулок // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».