Клюз (суднобудування)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Клюз[1] (від нід. kluis) — у конструкції судна круглий, овальний або прямокутний отвір в фальшборті, палубі або борті, окантований литою рамою або металевим прутком, що служить для пропускання і зменшення перетирання якірного ланцюга, швартовних кінців чи буксирного каната.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Клюз (значення).
На вітрильних суднах клюзом називали наскрізні подовгасті або круглі отвори, що служили для проведення канатів або якірних ланцюгів. Їх просвердлювали в гаспісах (від англ. hawse-pieces — «клюзові штуки») — елементах носового набору судна, розміщених між недгедсами і носовими філін-тимберсами. За призначенням і місцем розташування клюзи називалися: в носі — канатними, посередині судна — буксирними, в кормі — кормовими або шпринговими.