Кладовища Севастополя
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Севастополь — місто, на території якого проходили багато битв, тому і займає перше місце за кількістю цвинтарів на Кримському півострові. В місті нараховується 11 цивільних цвинтарів (п'ять діючих, не враховуючи сільських). Після радянсько-німецької війни на його мапі з'явились 19 цвинтарів і кілька братських могил.
Назва | Розташування | Координати | Короткі відомості | Зображення |
---|---|---|---|---|
Брастське («стотисячне») кладовище | Північна сторона, вулиця Богданова, 41 | 44°38′10″ пн. ш. 33°33′21″ сх. д. | цвинтар учасників оборони Севастополя 1854–1855 років і захисників міста в радянсько-німецьку війну. | ![]() |
Братське кладовище 1941–1942, 1944 років | вулиця Степаняна | утворене в 1944 році | ![]() | |
Братське кладовище солдат і офіцерів 128-ї гвардійської гірсько-стрілецької дивізії | 5-й кілометр Балаклавського шосе | утворене в 1944 році | ![]() | |
Братське кладовище солдат і офіцерів Приморської армії | 5-й кілометр Балаклавського шосе | утворене в 1944 році | ![]() | |
Братське кладовище солдат і офіцерів 2-ї гвардійської армії | Фруктове | утворене в 1944 році | ![]() | |
Братське кладовище радянсько-німецької війни | 6-й кілометр Сімферопольського шосе | 44°34′47″ пн. ш. 33°35′14″ сх. д. | діє з 1941 року по наш час | |
Братське кладовище 1941–1942, 1944 років | Верхньосадове | ![]() | ||
Єврейське братське кладовище захисників Севастополя в Кримській компанії | Північна сторона, територія ВАТ «Північморзавод» | За неперевіреними свідченнями на кладовищі поховано близько 500 чоловік. Кошти на його облаштування збирали всі єврейські общини Російської імперії. | ![]() | |
Кладовище Комунарів | вулиця 5-а Бастіонна. | 44°36′01″ пн. ш. 33°30′50″ сх. д. | меморіальний, «парадний» цвинтар. Займає площу 0,5 га. | ![]() |
Єврейське кладовище | вулиця Пожарова, 11 | 44°36′03″ пн. ш. 33°30′11″ сх. д. | Створено після Кримської війни, вперше нанесено на генеральний план Севастополя 1887 року. До Кримської війни єврейське (жидівське) кладовище було на висоті Цукрова Голівка в районі Пересипу. Зруйновано в першу оборону міста і при будівництві залізниці. На некрополі знаходиться частина вулиці Охотської. | ![]() |
Караїмське кладовище | вулиця Пожарова, 11 | 44°36′06″ пн. ш. 33°30′08″ сх. д. | Виникло в середині XIX століття, після Кримської війни. Перебування в місті з початку XIX століття значною за чисельністю караїмської громади зумовило появу національного некрополя. | ![]() |
Міське старе кладовище | вулиця Пожарова, 9 | 44°36′04″ пн. ш. 33°30′24″ сх. д. | Поховання охоплюють період з другої чверті XIX століття і до кінця 1960-х років. | |
Кладовище Кальфа | 8-й кілометр Балаклавського шосе | 44°32′22″ пн. ш. 33°31′01″ сх. д. | Міське кладовище, що діє з 1969–1970 років і понині. Розділене широкою дорогою на мис Фіолент на праву і ліву частини[1]. | |
Міське нове кладовище | Мекензієві гори | ![]() | ||
Турецькі, Англійське, Французьке, Італійське (гора Гасфорта), а також магометанські цвинтарі не збереглися. На місці колишніх Англійського і Французького цвинтарів встановлені меморіальні позначки. Не збереглись кладовища в Ушаковій балці і в Доковому яру, в районі колишнього Херсонеського монастиря та інші.
Майже всі німецькі цвинтарі періоду другої оборони Севастополя поступово були знищені після відвоювання міста. В районі села Гончарного створений меморіальний цвинтар військовослужбовців Вермахту, що полягли в боях під Севастополем.