мова З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Каре́льська мо́ва (karjalan kieli) — мова карелів, одна з угро-фінських (фінно-угорських) мов. Кількість носіїв — бл. 100 тис. осіб, зокрема в Росії — 53 тис. осіб (за даними перепису 2002 року), в тому числі в Карелії — 35 тис. осіб.
| Карельська мова | |
|---|---|
| karjalan kieli | |
 | |
| Поширена в | Росія, Фінляндія |
| Регіон | Карелія історичні Східна Карелія (тепер Росія) Західна Карелія (тепер Фінляндія) Саволакс (Північна Карелія) і Південна Карелія (тепер частково Росія і Фінляндія) |
| Носії | бл. 100 тис. осіб |
| Місце | на межі зникнення |
| Писемність | латинське письмо |
| Класифікація | Уральська сім'я
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна | ні |
| Регулює | Карельське відділення РАН |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | krl |
| ISO 639-3 | krl |
| SIL | krl |
За підрахунками компанії Google до 2100 року мова може щезнути, адже використовується паралельно з російською і більшість носіїв надають перевагу саме російській. Мова не має суттєвої підтримки з боку влади та інших організацій. Її вивчають в школах, але розмовляють нею здебільшого в сільській місцевості[1].
Має три діалекти:
Крім згаданих, існує тверський (tiverin karielan kieli) діалект мови, поширений поміж тверських карелів та за своїми особливостями найближчий до архаїчної власне карельської мови ще до того, як вона зазнала сильного впливу вепської мови. Особливістю діалектів карельської мови є те, що вони значно відрізняються за структурою, лексикою, фонетикою та морфологією, мають різні абетки. Деякі європейські лінгвісти схильні вважати ці діалекти окремими мовами, тим більше, що вони самі вже мають (або мали) окремі субдіалекти (говірки).
† — мертві діалекти й говірки
Більшість західноєвропейських дослідників відносять тихвинську і валдайську говірки до говірок південнокарельського діалекту.
Крім того, у Фінляндії існують діалекти, які трактуються як говірки фінської мови, але по суті вони є діалектами власне карельської мови. Поширені на значній частині (понад 1/3) території Фінляндії, переважно в прикордонних із Карелією районах, а раніше охоплювали практично всю Інгерманландію. Це в першу чергу так звані карельські, або південно-східні, або виборзькі (західнокарельські) діалекти й ближча до фінської мови саволакська (савоська) група діалектів. Обидві діалектні групи мають багато говірок. Виборзькі діалекти поділяють на два основних наріччя, які часом називають евремейським і савакотським, хоч назва савакот відома тільки на Карельському перешийку та в Інгерманландії. Носії евремейських говірок мешкали (мешкають) у районах поблизу Фінської затоки. Носії гвірок савакотського типу мешкають у районах поблизу Ладозького озера та південного берега Сайменського озера. Евремейська діалектна група дуже близька до іжорської мови і досить близька до фінської мови, а говірки савакотської діалектної групи мають численні зв'язки з власне карельською мовою. Савоська діалектна група зазнала, починаючи з XII століття сильного впливу давньокарельської мови й має багато спільного із західнокарельськими (виборзькими) діалектами й власне карельською мовою.
Внаслідок трагічних подій XX століття майже всі західнокарельські говірки до нашого часу практично зникли. Єдиним районом компактного проживання носіїв цих говірок залишився східний кут фінської губернії Південна Фінляндія, куди увійшла після реформи 1997 року фінська Південна Карелія з містами Лаппеенранта та Іматра. Раніше цей район відносився до Кюменського лену, а до того до Виборзької губернії (лену). Сільське населення цього району традиційно вважає себе карелами.
Відмінності в побудові й лексиці карельських діалектів можна прослідкувати на таких прикладах перекладу віршів Святого Письма:
Три роки Ісус ходив Юдеєю та Галілеєю
Багато народу зійшлося, щоб послухати його
Оскільки слово Ісуса мало велику силу
Ісус мовив знамениту проповідь на горі
Тому її назвали Нагорною проповіддю
Так Ісус почав Нагорну проповідь:
Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне
Повчаючи людей, Ісус говорив притчі
Так він говорив про Бога і про життя вічне
Із наведених прикладів помітно, що носії трьох діалектів можуть розуміти одне одного.
«Заповіт» Т. Шевченка карельською мовою (переклав Володимир Брендоєв)
|
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
