Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кайнозойська ера, кайнозой (грец. καινός новітній + ζωή життя); (рос. кайнозойская эратема (эра), кайнозой; англ. Cainozoic, Cenozoic, Kainozoic era; нім. Känozoikum n, känolithisches Ärathem n, Erdneuzeit f) — найновіша ера в геологічній історії Землі. Настала 66,0 млн років тому, триває й досі[1].
Геохронологічна шкала | млн років тому | |||
---|---|---|---|---|
Еон | Ера | Період | 0 | |
Ф а н е р о з о й |
Кайнозой | Четвертинний | 2,58 | |
Неоген | 23 | |||
Палеоген | 66 | |||
Мезозой | Крейда | 145 | ||
Юра | 201 | |||
Тріас | 252 | |||
Палеозой | Перм | 299 | ||
Карбон | 359 | |||
Девон | 419 | |||
Силур | 444 | |||
Ордовик | 485 | |||
Кембрій | 541 | |||
Д о к е м б р і й |
П р о т е р о з о й |
Нео протерозой |
Едіакарій | 635 |
Кріогеній | 720 | |||
Тоній | 1000 | |||
Мезо протерозой |
Стеній | 1200 | ||
Ектазій | 1400 | |||
Калімій | 1600 | |||
Палео протерозой |
Статерій | 1800 | ||
Орозирій | 2050 | |||
Рясій | 2300 | |||
Сидерій | 2500 | |||
А р х е й |
Неоархей | 2800 | ||
Мезоархей | 3200 | |||
Палеоархей | 3600 | |||
Еоархей | 4000 | |||
Гадей | ~4600 | |||
Джерело |
У середині палеогену відбулися значні трансгресії моря, пізніше — інтенсивне гороутворення. У кайнозої сформувались у сучасних обрисах материки й океани. Орографічні зміни зумовили зміни клімату і ландшафтів. На початку антропогену внаслідок похолодання значного розвитку набуло материкове зледеніння. [2]
Кайнозойську еру поділяють на три періоди[1]:
Серед рослин були поширені покритонасінні, з'явились злакові.
Наприкінці мезозою вимерли гігантські рептилії, динозаври, іхтіозаври тощо. У палеогенових морях переважали молюски, костисті риби й акули, з'явились кити, на суходолі — численні комахи (наприклад, жуки-довгоносики родів Cleonolithus, Curculionites), ссавці, поступово розвинулись хоботні, ведмедеві, людиноподібні мавпи, гризуни, комахоїдні та інші. На початку антропогену з'явилась первісна людина.
З кайнозойськими відкладами в Україні пов'язані родовища нафти і газу (Передкарпатська нафтогазоносна область), бурого вугілля (Дніпровський буровугільний басейн), марганцевих руд (Нікопольський марганцевий басейн), кам'яних та калійних солей (Передкарпатський соленосний басейн). Породи кайнозою використовують як мінеральну сировину.
До кайнозойських відкладів приурочено близько 25% всіх відомих запасів нафти і газу, зокрема Передкарпатської нафтогазоносної області, близько 15% запасів вугілля (головним чином бурого). Осадові товщі кайнозою містять великі поклади оолітових залізних руд (Керченський залізорудний басейн), марганцевих руд (Чіатурське родовище, Нікопольський марганцеворудний басейн), кам'яних і калійних солей в Україні (Прикарпатський калієносний басейн), Італії (Сицилія), Франції (Ельзас), Румунії, Ірані, Ізраїлі, Йорданії. З кайнозойськими товщами пов'язані великі запаси бокситів, фосфоритів, діатомітів, різноманітних нерудних будівельних матеріалів.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.