Loading AI tools
місто в Полтавській області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Зінькі́в — місто в Полтавській області, адміністративний центр Зіньківської міської об'єднаної громади Полтавського району.
| Зіньків | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Область | Полтавська область | ||||||||
| Район | Полтавський район | ||||||||
| Тер. громада | Зіньківська міська громада | ||||||||
| Засноване | 1604 | ||||||||
| Статус міста | з 1604 року | ||||||||
| Населення | ▼ 9 168 (01.01.2022)[1] | ||||||||
| Площа | 11 км² | ||||||||
| Густота населення | 914 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 38100 | ||||||||
| Телефонний код | +380-5353 | ||||||||
| Координати | 50°12′28″ пн. ш. 34°21′50″ сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 121 м | ||||||||
| Водойма | р. Ташань | ||||||||
| Назва мешканців | зіньківчанин, зіньківчанка, зіньківчани | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Гадяч | ||||||||
| До станції | 33 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - автошляхами | 81,4 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - автошляхами | 308 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Рада | Зіньківська міська рада | ||||||||
| Адреса | 38100, Полтавська обл., Полтавський р-н, м. Зіньків, Воздвиженська вул., 67 | ||||||||
| Вебсторінка | Зіньківська міська рада | ||||||||
| Міський голова | Максименко Сергій Миколайович | ||||||||
|
| |||||||||
Місто займає територію 11,37 км², населення міста становить понад 9 тисяч осіб (2022).
Місто Зіньків розташоване на березі річки Ташань, за 80 км від обласного центра — міста Полтави (автошляхи Н12 і Т 1706) і за 33 км від залізничної станції Гадяч. Вище за течією на відстані 1 км розташоване село Сиверинівка, нижче за течією притикає село Пеленківщина. Через місто проходить автомобільна дорога Т 1706.
Зіньків уперше згадано в 1604 році як фортецю, підлеглу Речі Посполитій.
Під час народного повстання 1648—1657 років під проводом Богдана Хмельницького належав до Полтавського полку як сотенне містечко.
У 1661 (1662) — 1671 (1672) роки — центр Зіньківського полку.
Від кінця XVII століття до скасування козацького устрою в 1782 році Зіньків перебував у складі Гадяцького полку.
1768 року жителі Зінькова брали активну участь у гайдамацькому русі.
1781 року, після ліквідації полкового устрою, Зіньків став повітовим містом Чернігівського намісництва. Дістав міське положення і право, герб і печатку.
У 1783 році в Зінькові проживало 7 212 жителів, зокрема 3 596 чоловіків і 3 616 жінок.
Від 1796 року Зіньків — у складі Малоросійської губернії, від 1802 року — Полтавської.
У першій половині XIX століття населення різко зросло. Якщо 1805 р. в місті проживало 6 707 жителів, то 1862 р. вже 9 810, зокрема 5 117 чоловіків і 4 693 жінок.
За даними на 1859 рік у місті мешкало 9 120 осіб (4 742 чоловічої статі та 4 378 — жіночої), налічувалося 1604 дворові господарства, існувало 9 православних церков, єврейська синагога, лікарня, повітове та парафіяльне училища, поштова станція, відбувалося 5 ярмарків на рік та базари.[3]
Станом на 1891 рік населення Зінькова становило 9 377 жителів, з них 4 590 чоловіків і 4 787 жінок, 9,4 % євреїв. До 1897 року населення зросло до 10 443 осіб, причому національний склад був таким: 85,8 % українці, 12,1 % євреї, 1,8 % росіяни.
1912 року в Зінькові відкрили школу для хлопчиків, а 1915 року — для дівчаток.
Радянська окупація в Зінькові розпочалася в січні 1918 року. Чисельність жителів на той час становила 10 905 осіб. 1924 року організовано комуну «Іскра Леніна», яка в 1930 році об'єднувала 320 чоловік. Навесні 1931 року було здійснено примусову колективізацію 12 сільськогосподарських артілей, до яких залучено 850 селянських господарств.
Зіньків — центр району в 1923—1930 та з 1932 року. Від 1932 року в складі району належав до Харківської області, від 1937 — Полтавської.
Жертвами голодомору 1932—1933 років стало 204 особи.[4]
Під час німецької окупації в ході Німецько-радянської війни Другої світової війни з 9 жовтня 1941 року до 6 вересня 1943 року в місті діяла партизанська група у складі 13 чоловік.
Станом на 1991 рік на території Зіньківської міської ради діють 2 колгоспи, які спеціалізуються на виробництві свинини та вирощуванні молодої великої рогатої худоби. Функціонує міжгосподарські комбікормовий і консервний заводи, райсільгоспхімія, філіал Полтавського електромеханічного заводу, комбінат побутового та комунального обслуговування, райспоживспілки.[5]
Під час європейської революції 2014 року наприкінці лютого демонтовано пам'ятник Леніну в Зінькові (демонтовано 24 лютого).[6]
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[7]:
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 10064 | 96.83% |
| російська | 300 | 2.89% |
| вірменська | 12 | 0.11% |
| білоруська | 11 | 0.11% |
| інші/не вказали | 6 | 0.06% |
| Усього | 10393 | 100% |
З огляду на те ще, Зіньківщина — аграрний регіон, промисловість і решта підприємств райцентру переважно пов'язані саме із сільким господарством; також тут розташовані енергетичні підприємства, що зумовлено тим, що в районі знаходяться Солохівське та частково Більське й Опішнянське нафтогазоконденсатні родовища.
Основні промислові, переробні та інші підприємства Зінькова:
У Зінькові розташований Центр електрозв'язку № 1 Полтавської дирекції ВАТ «Укртелеком».
Місто має автобусне сполучення (діє автостанція) з містами: Київ, Харків, Полтава, Суми, Кременчук.[9]
Головний медичний заклад міста й району —Зіньківська Центральна районна лікарня[недоступне посилання з липня 2019]
Школи Зінькова:[10]
Професійно-технічну освіту в Зінькові надають:
Позашкільними навчальними й культурними закладами міста є:
Також працює Зіньківський дитячий будинок інтернат (вул. Соборності, 91).
Головним закладом культури Зінькова й району є районний будинок культури.
Значний час (від 1967 року) осередком збереження й популяризації історії міста й Зіньківщини є Зіньківський районний народний історичний музей (вул. Воздвиженська, 42). Має 18 розділів та налічує близько 4000 експонатів, що відтворюють історію району від найдавніших часів до сьогодення. Містить речі з археологічних розкопок городища 8-13 століття у селі Глинському, фотографії, документи, особисті речі земляків — учасників Другої світової війни. Матеріали розповідають про відомих земляків, діячів науки, літератури, життя та діяльність яких пов’язані з краєм.[12]
Культурні потреби городян у книжках забезпечують декілька бібліотек, зокрема районна.
Друковані ЗМІ у місті й районі представлені газетою Зіньківської районної ради та районної державної адміністрації «Голос Зіньківщини».
Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Зіньківського району надає соціальні послуги (медичні, соціально-економічні, соціально-побутові, інформаційні) пенсіонерам та людям з інвалідністю району за адресою м. Зіньків (вул. Дроздівська, 117 та 125).
У середмісті Зінькова, зокрема на центральній Воздвиженській вулиці збереглася низка цікавих в архітектурному плані громадських і житлових споруд кінця XIX — початку ХХ століття, зокрема, з елементами модерну, найцікавішою з яких справедливо вважається будинок Воздвиженка (1897).
У радянський час у місті було збудовано типові громадські будівлі — будинок місцевої влади (нині райдержадміністрації), споруда районного будинку культури, центр зв'язку, автостанція тощо.
За незалежності України (1991) серед новобудов Зінькова — церква Різдва Христового.
З міської скульптури Зінькова — установлені за СРСР пам'ятник В. І. Леніну (1978, скульптор О. Олійник, архітектори В. і Г. Клейн, демонтований 2014 року), пам'ятний знак на честь радянських воїнів-визволителів (1971),[13] могила Героя Радянського Союзу М. К. Саранчі (1961), могила й пам'ятник Саші Саранчі (1982); за незалежності України — пам'ятна стела на честь 400-річчя Зінькова (2004).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
