Народився 14 жовтня1878 року у Спитковіцах Вадовицького повіту в сім'ї органіста Яна Монченського і Феліції з Богуславських. Закінчив гімназію у Вадовіцах. Протягом 1894—1897 років закінчив будівельний відділ промислової школи у Кракові. Відбував практику в майстерні реставрації вавельської катедри під керівництвом Славомира Одживольського.[1]
Протягом 1901—1913 років працював у Варшаві в майстерні Юзефа Дзеконського, де взяв участь у проектуванні великої кількості храмів. Написав спогади про цей період, де ретельно перелічив усі об'єкти, що пізніше дозволило дослідникам творчості Дзеконського чітко ідентифікувати його доробок. Спогади залишаються в рукописі і зберігаються у власності родини.[2]
Польський історик мистецтва Кшиштоф Стефанський відзначає значну подібність тогочасних проектів майстерні Дзеконського і самостійних сакральних робіт Монченського, що може свідчити про значну участь останнього.[3]1915 року, як громадянин Австро-Угорщини, інтернований до Москви.[4]
Експонував проекти двох костелів на п'ятій виставці Товариства заохочення красних мистецтв у Варшаві у грудні 1908— січні 1909.[5]1910 року експонував ескізи костелів на виставці польських архітекторів у Львові.[6]
Був членом Товариства опіки над пам'ятками минулого. Виконав велику кількість обмірів старовинних храмів на території Польщі. Результати обмірів зберігаються в Інституті мистецтва ПАН.[7]1958 року в часописі «Ochrona Zabytków» написав статтю, присвячену спогадам про 1910—1915 роки діяльності товариства.
Приватний архів Монченського втрачений під час Другої світової війни.[8]
Входив до складу журі конкурсу на проект школи імені Сташиця у Варшаві (1914)[9], будівлі Міністерства закордонних справ у Варшаві (1929)[10], закритого конкурсу на проект будинку Школи будівництва в Любліні (1931).[11]
За спорудження будівлі Міністерства освіти і релігії у Варшаві відзначений 1933 року Орденом відродження Польщі.[12] Отримав 5 листопада1935 року Золотий академічний лавровий вінок за «видатні заслуги для польського мистецтва загалом».[13] Серед нагород також Золотий хрест за заслуги (1938)[14], Командорський хрест Ордену Відродження Польщі «за видатну наукову діяльність» (22 липня1951)[15], Штандар праці другого ступеня (1954), Медаль десятиліття (1955), Державна нагорода другого ступеня за заслуги в галузі архітектури (1952), Державна нагорода першого ступеня за архітектурну творчість (1955), Золота почесна відзнака Столичного Міста Варшави (1960), та. інші.[14]
Роботи
Проект нової ратуші у Стрию. Виконаний для конкурсу 1906 року. Відзначений похвальним листом.[16]
Два проекти костелу у стилі «Свойському» в селі Орлув-Муровани Люблінського воєводства. На конкурсі 1910 року не здобули призових місць, але один з них був відзначений.[17]
Проект перебудови костелу святої Марії Магдалини в Доброводі Свентокшиського воєводства, створений спільно зі Юзефом Дзеконським. Експонувався 1910 року на виставці Захенти у Варшаві. Не був реалізований через початок війни.[18]
Участь у проектуванні парафіяльного костелу у Мсцібові. Проект 1911 року, архітектор Юзеф Дзеконський. Будівництво на місці розібраного старого храму тривало до 1930-х. Від 1921 року керував спорудженням Стефан Шиллер. Не виключено, що Дзеконський переробив більш давній нереалізований проект Івана Плотникова від 1903 року.[19]
Проект житлового однородинного будинку з оточенням. Створений для виставки. Здобув друге місце на конкурсі Делегації архітекторів польських і Комітету виставки 1911 року. На виставці експонувався макет.[20]
Конкурсний проект маєтку в Неговичі. 1913 рік. Третє місце. Журі відзначило «ясний» план, гарні лінії фасаду, які, за задумом автора, базувались на зразках маєтків часів Королівства Конгресового.[21]
Перше місце на конкурсі проектів бурси Державної ткацької школи в Лодзі (1929).[22]
Одне з трьох перших місць на першому (відкритому) конкурсі проектів костелу Провидіння у Варшаві (1930).[23] Взяв також участь у другому (закритому) конкурсі на цей же костел (1931).[24] Французький журнал L'Architecture d'aujourd'hui №5 за 1932 рік опублікував 3 ілюстрації проекту.[25]
Ескізний проект будинку Фонду військового квартирування на вулиці Краківське передмістя, 11 у Варшаві. Призначений для закритого конкурсу 1933 року.[26]
Дерев'яний костел святого Франциска в селі Бистшиця Підкарпатського воєводства. 1932—1935 роки, будівництвом керував Павел Сікора.[27]
Костел святого Станіслава Єпископа в селі Пусткув-Оседле. Проект 1938 року, реалізований до лютого 1939. Співавтор Чеслав Пшибильський.[28]
Будинок Міністерства освіти і вищого шкільництва у стилі модернізованого класицизму на алеї Шуха у Варшаві.[29]
BrzozowskiS. Mączeński Zdzisław Antoni // Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk: Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1975.— T. 20.— S. 327.
MajdowskiA. Stan badań nad twórczością Józefa Dziekońskiego w zakresie architektury sakralnej: w 150-lecie urodzin architekta // Ochrona Zabytków.— 1994.— №47/3-4 (186—187).— S. 251.
ZglińskiM. Kościół parafialny p. w. Św. Jana Chrzciciela w Mścibowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa nowogródzkiego.— Kraków: Antykwa, 2006.— Т. 2.— S. 147.— (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 2).— ISBN 83-89273-43-8.
MajdowskiA. Rzymskokatolickie budownictwo kultowe w twórczości projektowej Józefa P. Dziekońskiego (1844—1927) // Nasza Przeszłość: studia z dziejów Kościoła i kultury katolickiej w Polsce.— Kraków: Wydaw. Instytutu Teologicznego Księży Misjonarzy, 1990.— T. 68.— S. 170.
MinkiewiczW. Z powodu I wystawy Architektury we Lwowie // Czasopismo Techniczne.— 1910.— №23.— S. 357; Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne.— 1910.— №24.— S. 387.
Rozstrzygnięcie konkursu na projekt kościoła we wsi Orłów // Architekt.— 1910.— №3.— S. 50; Konkurs na projekt kościoła we wsi Orłów // Architekt.— 1910.— №4.— S. 62, 63, 64, tabl. 12.
K. S. Wystawa architektoniczna w Krakowie // Tygodnik Ilustrowany.— 22 czerwca 1912.— №25 (2745).— S. 527; Rozstrzygnięcie konkursu na typy domów mieszkalnych // Architekt.— 1912.— №6—7.— S. 75; Architekt.— 1912.— №10.— S. 102—103, tabl. 32.
BiałkiewiczA. Architektura sakralna na obrzeżach modernizmu // Teka Komisji Architektury, Urbanistyki i Studiów Krajobrazowych.— 2008.— T. 4B.— S. 34—35.— ISSN 1895-3980.
BrzozowskiS. Mączeński Zdzisław Antoni // Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk: Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1975.— T. 20.— S. 327.
SzymańskiS. Zdzisław Mączeński (1878—1961) // Ochrona Zabytków.— 1961.— T. 14.— № 3—4 (54—55).— S. 127—128.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.