Збриж (Чортківський район)

Збриж — село в Україні, у Скала-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на лівому березі річки Збруч, на сході району. До 2020 підпорядковане Бурдяківській сільській раді.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Збриж.

село Збриж
Сільська вулиця Сільська вулиця
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Скала-Подільська селищна громада
Основні дані
Населення	18
Територія	0.013 км²
Густота населення	1384.62 осіб/км²
Поштовий індекс	48715
Телефонний код	+380 3541
Географічні дані
Географічні координати	48°54′32″ пн. ш. 26°10′59″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	230 м
Водойми	Збруч
Відстань до районного центру	28 км
Найближча залізнична станція	Скала-Подільська
Відстань до залізничної станції	11 км
Місцева влада
Адреса ради	48720, Тернопільська область, Чортківський район, смт Скала-Подільська, вул Франка Івана, буд 2-Е
Карта
Збриж
Збриж
Мапа
Збриж у Вікісховищі

Населення — 20 осіб (2003).

Географія

Село розташоване на відстані 356 км від Києва, 83 км — від обласного центру міста Тернополя та 15 км від міста Борщів.

Історія

Археологічні знахідки

Поблизу села виявлено поселення трипільської культури. Воно розміщене за 2 км на південний схід від села, на високому мису лівого (напевне правого) берега Збруча і правого берега безіменного струмка, що впадає у Збруч культурний шар починається на глибині 0,1 м від поверхні і сягає до глибини 0.6—0,7 м. Він помітний вздовж берега Збруча на 500 м. Виявлено залишки жител, уламки кераміки, кістки тварин. Розвідка П. І. Борисковського в 1940-х роках. Матеріал і документація зберігаються у Ленінградському відділенні ІА АН СРСР^[1][2].

Події

У люстрації 1469 року вказано, що королівські маєтності Старий Ярослав були в управлінні Каленика Харенича із зобов'язанням служити з одним пікінером і двома лучниками та йти в похід^[3].

Перша писемна згадка — 1646 року, коли на місці сіл Харжовець і Старий Ярослав було закладено містечко і замок.

27 липня 1672 року Збриж відвідав німецький мандрівник, дипломат Ульріх фон Вердум, який у своєму щоденнику залишив опис містечка.

Від середини XVIII століття знову село.

1744 року у Збрижі засновано монастир отців Капуцинів.

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області^[4][5]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району^[6].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 31 особа, з яких 16 чоловіків та 15 жінок^[7].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 18 осіб^[8]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову^[9].

Пам'ятки

Охорона природи

Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».

Відомі мешканці

Уродженці

• Зозуляк Євген Тадейович — український журналіст, письменник. Член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України

Галерея

• 
  В'їзд у село з боку Скали-Подільської
• 
  Пам'ятний хрест встановлений з нагоди скасування панщини
• 
  Сільська вулиця
• 
  Кладка через Збруч
• 
  Гора Тямпа неподалік села
• 
  Пам'ятний хрест на місці загибелі з'язкової УПА Ганни Гаврилюк у лісі неподалік Збрижа

Примітки

1. Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — С. 311.
2. Борисковський П. І. Деякі доповнення до археологічної карти Наддністрянщини // Археологія, — 1950. — Т. 4. — С. 118.
3. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 53.
4. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
5. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
6. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
9. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Література

• Портал «Тернопільщина»

• Івахів, Г. Збриж // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 508. — ISBN 978-966-457-228-3.
• Лашта, В. Збриж // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 640. — ISBN 966-528-197-6.
• Zbrzyź // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 5323. (пол.)