Заруддя (Вишгородський район)

Зару́ддя — село в Україні, у Вишгородському районі Київської області. Входить до складу Іванківської селищної громади. День села 22 листопада. Село належить до 4-ї зони посиленого радіоекологічного контролю.

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Заруддя.

село Заруддя
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Вишгородський район
Рада	Іванківська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA32100050180083904
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1711
Населення	419
Площа	3,35 км²
Густота населення	125,07 осіб/км²
Поштовий індекс	07244
Телефонний код	+380 4591
Географічні дані
Географічні координати	50°47′25″ пн. ш. 29°31′38″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	143 м
Водойми	Річка Тетерів
Місцева влада
Адреса ради	07244, Київська обл., Вишгородський р-н, с.Заруддя
Карта
Заруддя
Заруддя
Мапа

Географія

Заруддя розташовано в західній частині Київської області на межі з Житомирською, у північній частині України — у Поліссі. Село знаходиться біля лісу на лівому березі річки Ірша, притоки річки Тетерів^[1]. Найближча залізнична станція Тетерів знаходиться за 15 км від села. Біля села пролягає міжнародний автошлях М07 (Київ — Ковель — державний кордон з Польщею на прикордонному переході «Ягодин»)^[2]. Сусідні населені пункти:

	Клітня	Слобода-Кухарська	Кухарі
	Любовичі	Пн	Тальське
		Зх    Заруддя    Сх
		Пд
	Білий Берег	Стасева	Раска

Клімат

Клімат у Зарудді вологий континентальний. Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 79 %, найменша вона у травні (69 %), найбільша — у грудні (89 %).

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні. Найбільша швидкість вітру — взимку, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,3 м/с, у липні — 3,2 м/с.

Найвища середня температура спостерігається в липні — близько 19,1 °С; найхолодніший місяць року — січень, з середньою температурою -5.7 °C. Варіація середньої температури за рік становить близько 24.8 °C. Середньорічна температура становить 7,6 °С. Кількість опадів є значною, навіть під час найсухішого місяця. У середньому за рік у випадає 626 мм атмосферних опадів. Найменша кількість опадів випадає у березні — близько 32 мм. Найбільше у липні — близько 92 мм. Варіація опадів між найбільш сухим і вологим місяцями становить 60 мм. За рік тут випадає в середньому 626 мм опадів.

Клімат Заруддя
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−2,7	−1,2	3,9	13,4	20,3	23,5	24,5	23,9	19,0	12,0	4,6	0,0	11,8
Середня температура, °C	−5,7	−4,4	0,3	8,6	14,8	18,1	19,1	18,4	13,9	7,9	2,0	−2,4	7,6
Середній мінімум, °C	−8,7	−7,6	−3,3	3,8	9,3	12,7	13,8	12,9	8,8	3,9	−0,5	−4,8	3,4
Норма опадів, мм	39	34	32	47	54	80	92	68	52	38	46	44	626
Джерело: Climate-Data.org

Історія

Заруддя на Малоформатному атласі Російської імперії (1796). Мапа Київського намістництва (мапа 44).

Заруддя на Атласі Російської імперії. 1800 рік. Аркуш 39.

Заруддя на російській військово-топографічній мапі Київської губернії, 1868 рік

Перші документальні згадки про село Заруддя датуються 1711 роком.

У першій половині XIX сторіччя при селі діяла фаянсова фабрика.

На початку 1917 році відбулися революційні заворушення, під час яких була спалено маєток поміщика.

Село спочатку відносилось до Розважівського району, утворений у 1923 році в складі Київської округи. 21 січня 1959 року, після ліквідації Розважівського району, село увійшло до складу Іванківського району^[3], та після ліквідації Іванківського району внаслідок адміністративно-територіальной реформи, село увійшло до складу Вишгородського району.

У 1928 році були створені перші ТСОЗИ: «Нове життя» (голова Тарасенко С. М.); «МЮД» (голова Опанасенко Митрофан), «Більшовик» (голова Севрук Микола), «Червоний колос» (голова Науменко Микита), які в 1933 році об'єднались у два колгоспи. На час заснування було 270 дворів колгоспників, 480 членів колгоспу, 50 пар коней, до 100 голів молодняка. В селі великих землеволодінь у куркулів не було, було лише 5 орендарів млина, які протягом 2-х років розорились, і 12 чол. твердоздатчиків, які розкуркулювались владою.

Голодомор 1932-1933 рр.

За спогадами ветеранів села, які пережили голод, а їх в Зарудді нині мешкає 36 осіб, вдалося встановити поіменно лише 5 осіб, які померли від голоду, хоча цифри втрат були значно більшими^[4].

У 1993 році за ініціативою жителя с. Кірове (нині Калинове) Заруддянської сільської ради, очевидця трагедії Зарицького Л. І. (помер у 2001 р.) встановлено пам'ятний знак у вигляді каменя з надписом: «Жертвам Голодомору».

Мартиролог жителів с. Заруддя — жертв Голодомору 1932—1933 років укладений за свідченнями очевидця Гніденко М. М., 1928 р.н., записаними у 2007 р. Гунько Л. М., секретарем сільської ради:

1. Даниленко Надія Петрівна
2. Даниленко Петро Харитонович
3. Копчиннський Юлій
4. Копчинська Язя
5. Пархоменко Олександр Іванович

Мешканці села зазнали репресій від радянської влади під час Великого терору. Достеменно відомо про чотирьох мешканців села Заруддя, котрі були репресовані та розстріляні^[5]. Це:

1. Антонюк Андрій Дем'янович, 1896 р.н, с. Краївщина Володарсько-Волинського району Житомирської області, українець, освіта початкова. Проживав у с. Заруддя Іванківського району, робітник у Малинському лісництві. Трійкою при УНКВС по Київській області 22 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 28 грудня 1938 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1961 році.
2. Бачинський Микола Войцехович, 1899 р.н, с. Смолдирів Баранівського району Житомирської області, поляк, малописьменний. Проживав у с. Заруддя, робітник Бородянського лісництва. Трійкою при УНКВС по Київській області 30 вересня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 4 жовтня 1938 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.
3. Бачинський Петро Іванович, 1901 р.н, с. Середня Баранівського району Житомирської області, поляк, освіта початкова. Проживав у с. Заруддя Іванківського району, робітник Бородянського лісництва. Трійкою при УНКВС по Київській області 27 вересня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 29 вересня 1938 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1961 році.
4. Беккер Вільгельм Андрійович, 1897 р.н, с. Батрацьке Піщанського району Вінницької області, німець, освіта початкова. Проживав у с. Заруддя Іванківського району, лісоруб в ліспромгоспі. Комісією при НКВС СРСР і Прокуратурі СРСР 29 листопада 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 9 грудня 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1963 році.

Радянсько-німецька війна

Деякий час в селах Заруддя і Тетерівське діяли бойові групи, якими керував вчитель села Підгайне Іван Васильович Сергієнко. Також у селі діяло комуністичне підпілля на чолі з Романом Даниленком. У навколишніх лісах діяло «Київське партизанське з'єднання ім. Хрущова» Івана Хитриченка. Одні мешканці села пішли в червоні партизани, інші допомагали. Німці ж застосовували каральні акції проти мирних мешканців у відповідь на будь-яку диверсію, підривну діяльність чи просто збір розвідувальних даних червоними партизанами а також допомогу їм з боку місцевих мешканців. Каральні акції передбачали як розстріл певної кількості заручників та освіб, на яких впала підозра, так і знищення усього населеного пункту.

На станції Тетерів червоними партизанами був захоплений склад з боєприпасами. Озброївшись, червоні партизани з боями рушили в бік села Раски. Німці переслідували червоних партизан.

Так на світанку 19 травня 1943 року німецькі війська, у відповідь на дії червоних партизан, оточили село з усіх боків і спалили, за різними даними, від 465 до 475 житлових будинків села Заруддя Розважівського району (тепер Іванківського району), загинуло, за різними даними, від 50 до 56 мешканців^[6][7][8].

Мешканців зігнали до центру села. За свідченням очевидців, до німецького офіцера, який керував розправою, підійшов священик на прізвище Білосорочка й почав цілувати хрест, переконуючи його, що люди загинуть цілком безневинно. Чи ті слова вплинули на німців, чи щось інше, але людей відпустили. Село ж згоріло, залишилась одна малесенька хатина, яка й понині стоїть, як пам'ятник тим страшним подіям. Зарудці переховувалися в лісах, у землянках, аж до приходу радянської влади 7 листопада 1943 року.

Повоєнні роки

У повоєнні роки Заруддя відносилося до колгоспу «Перемога» с. Кухарі. У 1989 році колгосп «Перемога» було реорганізовано. Від нього відокремилося господарство з центром у Зарудді, яке отримало назву КСП «Нове життя» (нині СВК «Нове життя»).

24 листопада 1990 року утворено Зарудянську сільську раду з центром у селі Заруддя^[9]. Київська обласна рада рішенням від 9 квітня 2009 року внесла в адміністративно-територіальний устрій області наступні зміни: у Іванківському районі уточнила назву Зарудянської сільради на Заруддянську^[10].

Населення

Згідно з архівними матеріалами (Список поселень Київської округи за 1926 рік) в селі Заруддя нараховувалось 442 двори, жителів було 1979 осіб.

Станом на 2001 рік, населення села налічувало 419 осіб^[11].

1926	2001
↗ 1979	↘ 419

Розподіл населення за рідною мовою (2001)^[12].

українська	російська
98.57 %	1.43 %

Інфраструктура

• Фельдшерський пункт^[13]
• Храм на честь Архістратига Михаїла, Поліського благочиння УПЦ МП, ієр. Василь Полунін^[14].
• МП «Фортуна».

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

1. План-ескіз села. Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 23 березня 2022.
2. Заруддя на докладній мапі автомобільних доріг Київської області (556 Кб). Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016.
3. країнська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947. стор. 284—285.
4. Національна книга пам'яті жертв Голодомору. Іванківський район (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 квітня 2016. Процитовано 10 листопада 2016.
5. Репресовані жителі Іванківського району. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016.
6. Навіки в пам'яті народу війни обпалені роки
7. Київська частина архівних матеріалів щодо проблеми спалених українських сіл (1941—1944 рр.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016.
8. ЦДАГО України. — Ф. 57. Колекція документів з історії Комуністичної партії України. 1870—1965 рр.
9. Заруддянська сільська рада. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016.
10. Рішення від 9 квітня 2009 року. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016.
11. Облікова картка села Заруддя на сайті Верховної Ради України. Київська область, Іванківський район. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016.
12. Результати перепису 2001 року із лінгвістичної структурою Київської області в відношенні поселень. Національний інститут статистики України. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 серпня 2014.
13. Медичні установи. Київська область, Іванківський район. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016.
14. Поліське благочиння. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016.

Посилання

• Сайт Заруддя [Архівовано 6 січня 2022 у Wayback Machine.]