Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Запа́си ко́рисних копа́лин — кількість корисних копалин, виявлена та підрахована на місці залягання за даними геологічного вивчення відкритих родовищ (покладів).
За промисловим значенням запаси корисних копалин поділяють на балансові, умовно балансові і позабалансові запаси родовища.
За господарським значенням запаси поділяють на:
До балансових запасів родовища належать запаси, які на момент оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками можна економічно ефективно видобути і використати при сучасній техніці і технології видобутку та переробки мінеральної сировини, що забезпечують дотримання вимог раціонального, комплексного використання корисних копалин і охорони природи.
До умовно балансових запасів належать запаси, ефективність видобування і використання яких на момент оцінки не може бути однозначно визначена, а також запаси, що відповідають вимогам до балансових запасів, але з різних причин не можуть бути використані на момент оцінки.
До позабалансових запасів родовища належать запаси, видобування й використання яких на момент оцінки є економічно недоцільним, але в майбутньому вони можуть стати об'єктом промислового значення. Якщо проєктом доведена економічна доцільність відробки позабалансових запасів (або їхньої частини), то ці запаси повинні бути в установленому порядку переведені в балансові запаси.
З числа балансових у процесі розробки родовища виділяються промислові та експлуатаційні запаси [1].
Промисловими запасами вважаються запаси в межах проєктних контурів кар'єрного (шахтного) поля, що підлягають видобуванню з надр відповідно до проєкту розробки родовища.
Промислові запаси визначаються шляхом вилучення з балансових запасів втрат, передбачених проєктом.
Експлуатаційними запасами вважаються обґрунтовані проєктом промислові запаси за винятком утрат та з урахуванням збіднення їх при видобуванні.
За ступенем розвіданості, вивченості якості корисної копалини і гірничо-геологічних умов розробки запаси поділяють на чотири категорії — А, В, C1 і С2. Достовірність визначення знижується послідовно від категорії А до С2.
Крім запасів категорій А, В, C1 і С2 для оцінки потенційних можливостей рудних зон, полів, басейнів і районів на основі загальних геологічних уявлень визначають прогнозні ресурси корисних копалин.
Розвіданими вважають балансові та забалансові запаси категорій А, В та С1, які виявлені в результаті проведених досліджень і геологорозвідувальних робіт, в основному підготовлені для наступної їх розробки та дорозвідки й затверджені Державною комісією з запасів по покладах для промислового освоєння.
За ступенем підготовленості до видобування запаси корисних копалин поділяються на розкриті, підготовлені та готові до виймання. В основу класифікації запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування покладено виконання певних видів гірничих робіт і проведення необхідних гірничих виробок.
Розкритими вважаються балансові запаси корисних копалин родовища або його частини:
Розкриті запаси визначаються в межах шахтного поля.
У основу закордонних класифікацій запасів корисних копалин покладено два основні принципи[джерело?]: а) імовірність їх існування й ступінь вивченості; б) економічна доцільність (рентабельність) розробки покладу та використання корисних копалин в природному стані для наступного вилучення цінних компонентів.
Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2019) |
У світі широко застосовують такі класифікації:[2]
Видобувні запаси (рос. извлекаемые запасы; англ. recoverable reserves; нім. entnehmende Bestande m pl, ausbringende Reserven f pl) — запаси, які можна вилучити із покладу при найповнішому і раціональному використанні сучасної техніки і технології.
Запаси корисної копалини зимові (при відкритому способі розробки) — розкриті запаси, створювані при сезонному веденні розкривних робіт. Створюються за рахунок випередження добувних робіт розкривними за період ведення останніх. 3.з.к.к., як правило, мають місце при використанні обладнання безперервної дії в районах, де неможлива його робота по замерзлих розкривних породах.
Питомі запаси [нафти, газу, газоконденсату] (рос. удельные запасы [нефти, газа, газокон-денсата]; англ. specific reserves [of oil, gas,condensate], нім. spezifische Vorräte m pl [von Erdöl, Erdgas, Gaskondensat]) — запаси нафти, газу, конденсату, умовного палива, які припадають на 1 км² площі покладу, структури, розвіданої ділянки або на 1 км³ об'єму колекторів, а також запаси, які припадають на одну видобувну свердловину, і т. ін.
Законсервовані запаси корисної копалини (рос. законсервированные запасы полезного ископаемого, англ. unused reserves, нім. konserviere Reserven f pl) — запаси корисної копалини, відпрацювання яких не виконується або неможливе, й потребує витрат, не передбачених проєктом.
Підрахунок запасів корисних копалин — визначення кількості і якості корисних копалин у надрах.
Складається з таких головних операцій:
Запаси окремих видів корисних копалин мають свою специфіку. Див., наприклад, запаси нафти, газу та конденсату.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.