Мінеральна сировина

Мінера́льна сировина́ — корисні копалини, залучені в сферу матеріального виробництва.

За геологічними і техніко-економічними показниками розрізняють такі види мінеральної сировини:

• паливно-енергетичну і хімічну (вугілля, нафта, гази природні горючі, горючі сланці, торф);
• металічну (руди чорних, кольорових, рідкісних, благородних і радіоактивних металів та розсіяних елементів);
• неметалічну й гідромінеральну.

Всього відомо понад 200 видів мінеральної сировини.

Мінеральна сировина в Україні

В Україні видобувають понад 90 видів М.с.

Україна має потужну мінерально-сировинну базу. В її надрах на початок XXI ст. виявлено бл. 20 тис. родовищ і проявів 111 видів к.к. Понад 9 тис. родовищ з 94 видів М.с. мають промислове значення. У грошовому виразі розвідана М.с. України оцінюється в 7—7,5 трлн дол. США (2001 р.). Близько 3500 родовищ розробляється. Україна здатна забезпечити себе й експортувати такі види М.с.: залізо, манґан, титан, цирконій, уран, ртуть, графіт, каолін, самородну сірку, бентонітові та вогнетривкі глини, кам'яну сіль, флюсову сировину, калійні солі, декоративно-облицювальні матеріали тощо. Держкомгеології України розроблена цільова програма розвитку геологорозвідувальних робіт на перспективу та разом з іншими міністерствами «Концепція розвитку мінерально-сировинної бази на період до 2010 р.»

Див. також

• мінерально-сировинна база

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
• Галецький Л. С. Атлас «Геологія і корисні копалини України» / Галецький Л. С., Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. [та ін.] ; під ред. Л. С. Галецького. — Київ : УІЦПТ «Геос-ХХІ століття», 2001. — 168 с. — ISBN 966-02-2139-8.
• Сивий Мирослав. Географія мінеральних ресурсів України: монографія / Мирослав Сивий, Ігор Паранько, Євген Іванов. Львів: Простір М, 2013. — 683 с.